Нафтогін Баку — Новоросійськ

Нафтогін Баку — Новоросійськ
Країна  Азербайджан
Початкова точка маршруту Баку
Дата/час прийняття в експлуатацію 1997
Розташування кінцевого пункту Новоросійськ
Довжина або відстань 1347 км
CMNS: Нафтогін Баку — Новоросійськ у Вікісховищі
Нафтогін на мапі

Нафтогі́н Баку́–Новоросі́йськ (також відомий як Північний маршрутний експортний нафтогін) — нафтогін завдовжки 1330 км, який прямує від Сангачальського терміналу поблизу Баку до Новоросійського терміналу на узбережжі Чорного моря, Росія. Азербайджанською ділянкою трубопроводу управляє Державна нафтова компанія Азербайджанської Республіки (SOCAR), а російською — Транснефть.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Контракт про транспортування азербайджанської нафти через територію Росії до чорноморського порту Новоросійськ підписано 18 лютого 1996 року. Тристоронній контракт укладено між Азербайджанською міжнародною операційною компанією[en], SOCAR і Транснафтою. Транспортування нафти нафтогоном розпочато 25 жовтня 1997 року.[2]

6 грудня 2006 року, після суперечки щодо постачання природного газу з Росії, Азербайджан оголосив, що з 1 січня 2007 року він припинить експорт азербайджанської нафти нафтогоном Баку — Новоросійськ. [3] Хоча SOCAR і далі скорочувала постачання нафти нафтогоном, Азербайджанська міжнародна операційна компанія «Новоросійський трубопровід» припинила використання трубопроводу з 1 квітня 2007 року, і SOCAR став новим оператором азербайджанської ділянки.

SOCAR тимчасово припинив постачання нафти нафтогоном у лютому 2008 року через розбіжності в ціні з Транснафтою.[1] Пізніше того ж року розбіжності були вирішені, і SOCAR відновив прокачування нафти на старих умовах угоди. У серпні 2008 року транспортування нафти нафтогоном Баку — Новоросійськ було значно збільшено через саботаж у Туреччині та конфлікт у Грузії, що призвело до тимчасового закриття конкуруючих нафтогонів Баку — Джейхан і Баку — Супса. Станом на 2013 рік нафтогін Баку — Новоросійськ залишається в експлуатації, хоча обсяги нафти, що прокачується ним, відносно невеликі. У 2012 році SOCAR експортувала за всіма маршрутами 25 млн тонн нафти. З них тільки 2 млн тонн було експортовано нафтогоном Баку — Новоросійськ. Решта 20 мільйонів і 3 мільйони тонн були експортовані за маршрутами Баку — Джейхан і Баку — Супса відповідно.[4] Сира нафта, що транспортується нафтогоном Баку — Новоросійськ, розробляється в рамках «Early Oil Project», першої стадії більшого проєкту Азері — Чираг — Гюнешлі (ACG).[5]

З березня по липень 2019 року нафтогін був закритий на ремонт.[6] У жовтні 2020 року, згідно з азербайджанськими джерелами, нафтогін був об'єктом збройних нападів вірменських військ.[7][8] У січні 2021 року було підписано угоду між SOCAR і «Транснефтью» про транспортування понад 1 мільйона тонн нафти через нафтогін, але з січня по 15 лютого 2021 року нафта не проходила через трубопровід (натомість нафта прямувала через Туреччину).[9]

Маршрут

[ред. | ред. код]

Нафтогін Баку — Новоросійськ має завдовжки 1330 км, з яких 231 км прокладено в Азербайджані.[2] У Росії нафтогін проходить через Дагестан. Початковий маршрут пролягав також через Чечню, оскільки він використовував наявні трубопроводи Грозний — Баку та Грозний — Новоросійськ.[10][11][12] Однак під час Другої чеченської війни чеченська ділянка трубопроводу була закрита, і «Транснефть» побудувала обхід Чечні.[13]

Технічні особливості

[ред. | ред. код]

Діаметр трубопроводу становить 530 мм (21 дюйм), а річна пропускна здатність дорівнює 5 мільйонам тонн[2] або 105 000 барелів/добу.[14] Трубопровід має три насосні станції в Сангачалі, Сумгаїті та Сіязані.[14]

Експортовані обсяги

[ред. | ред. код]
  • 2008: 1,3 млн тонн[14]
  • 2009: 2,55 млн тонн[14]
  • 2017: 1,49 млн тонн[15]
  • 2018: 1,2 млн тонн[6]
  • 2020: 613 000 тонн[9]
  • 2021: 1,7 млн тонн[9]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б S. Aliyev, V. Sharifov (6 лютого 2008). SOCAR Becomes Operator of Azerbaijani Section of Baku-Novorossiysk Pipeline. Trend Capital. Процитовано 8 червня 2008.
  2. ↑ а б в Transport routes of Azerbaijani oil (Baku-Novorossiysk, Baku-Supsa). Azerbaijan Portal. Процитовано 8 червня 2008.
  3. ↑ Confirmed: Azerbaijan to stop using Baku-Novorossiysk pipeline. Mosnews. 6 грудня 2006. Процитовано 8 червня 2008.
  4. ↑ В 2012 году SOCAR экспортировала 25 млн. тонн нефти по всем маршрутам. 1NEWS.AZ. Процитовано 10 січня 2013.
  5. ↑ Embassy of Azerbaijan in Georgia [Архівовано 2009-01-26 у Wayback Machine.]
  6. ↑ а б SOCAR reduces oil exports via Baku-Novorossiysk pipeline | Hellenic Shipping News Worldwide. www.hellenicshippingnews.com. Процитовано 1 квітня 2022.
  7. ↑ Azerbaijan claims new pipeline attack thwarted | Argus Media. www.argusmedia.com (англ.). 19 жовтня 2020. Процитовано 1 квітня 2022.
  8. ↑ Armenia Keeps Targeting Strategic Azerbaijan's Sites Far From Conflict Zone. caspiannews.com (англ.). Процитовано 1 квітня 2022.
  9. ↑ а б в SOCAR boosts oil transportation via Baku-Novorossiysk. AzerNews.az (англ.). 5 січня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
  10. ↑ Karagiannis, Emmanuel (2013). Energy and Security in the Caucasus. Routledge. с. 27. ISBN 9781134547425.
  11. ↑ Stulberg, Adam N. (2007). Well-Oiled Diplomacy. Strategic Manipulation and Russia's Energy Statecraft in Eurasia. State University of New York Press. с. 147. ISBN 9780791470633.
  12. ↑ Marriott, James; Minio-Paluello, Mika (2012). The Oil Road: Journeys From The Caspian Sea To The City Of London. Verso Books. с. 100. ISBN 9781844679270.
  13. ↑ Kandiyoti, Rafael (2012). Pipelines: Flowing Oil and Crude Politics. I.B. Tauris. с. 165. ISBN 9781848858398.
  14. ↑ а б в г Azerbaijan Ends Oil Pumping Via Baku-Novorossiysk. Azeri Times. 31 липня 2009. Процитовано 11 грудня 2009.
  15. ↑ SOCAR increases oil export via Baku-Novorossiysk pipeline by 15pct. AzerNews.az (англ.). 31 січня 2018. Процитовано 1 квітня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]