Національна конвенція демократичної партії США (1880)

Вінфілд Генкок — кандидат у президенти від демократів

Демократична національна конвенція зустрілася 22 червня 1880 року, в Цинциннатському музичному залі в Цинциннаті, Огайо, на якій Вінфілда Генкока з Пенсільванії було висунуто кандидатом у президенти, а Вільяма Інгліша з Індіани було висунуто кандидатом на віцепрезидентську посаду на президентських виборах 1880 року в США.

Шестеро були офіційними кандидатами для посади на конвенції, і ще декілька отримали голоси та підтримку. З них лідерами були Генкок та Томас Баярд із Делаверу. Офіційно не кандидатом, проте дуже впливовою особою на конвенції був номінант 1876 року від демократичної партії Самуель Тілден із Нью-Йорка. Багато демократів вважали Тілдена нечесно знятим із президентської кампанії в 1876 і надіялися на його кандидатуру у політичній гонці 1880 року. Незважаючи на це, Тілден виступив двояко щодо його бажання брати участь у ще одній кампанії, провокуючи деяких делегатів зрадити інших кандидатів, поки решта залишалися лояльними до своїх попередніх обранців.

З часу відкриття конвенції деякі делегати відстоювали позицію Баярда, консервативного сенатора. Водночас інші підтримували Генкока, солдата-кар'єриста і героя Громадянської війни. Однак інші представники трималися людей, що були потенційними для заміни Тілдена, включаючи Генрі Пейна з Огайо, юриста і колишнього представника, і Самуеля Рендолла з Пенсільванії, спікера палати представників Сполучених Штатів. Перший тур балатування був безрезультатним. Перед другим туром, виліт Тілдена з кампанії став очевидним, і делегати трималися коло Генкока, котрий був номінованим. Інгліш, консервативний політик зі свінг-штату, був номінований на віцепрезидента. Генкок та Інгліш зазнали поразки у близькій гонці проти республіканців Джеймса Гарфілда і Честера Артура тієї осені.

Кандидати від партії та винесені проблеми

1876 року, республіканець Разерфорд Хаєс з Огайо переміг демократа Самюеля Тілдена з Нью-Йорку в найбільш суперечливих виборах у тогочасній національній історії. Спочатку результати зазначали перемогу демократів, але підсумки виборів у декількох штатах затримувалися через серйозні суперечки за лічені дні до інавгурації президента. Члени обох партій конгресу погодилися скликати двопартійну електоральну комісію, що остаточно оголосила Хаєса переможцем. Більшість демократів вірили, що у Тілдена фактично викрали президентство, і він став лідируючим кандидатом у номінації 1880 року. Незадовго, проблеми тарифної реформи і золотого стандарту розділили країну і основні партії.

Валютна проблема відігравала велику роль в обранні кандидатів 1880 року, проте мала невеликий ефект на загальну виборчу кампанію. Основна тема дебатів полягала у базовій вартості долара США. Нічого окрім золотої та срібної монети було законним тендером у США до початку Громадянської війни, коли зростаючі витрати на війну змусили Конгрес видавати «зелені бакси» — доларові чеки, — що були закріплені урядовими облігаціями. Вони платили за війну, проте спровокували найгострішу інфляцію з часів Американської революції. Після війни, власники облігацій та інші кредитори (особливо на півночі) хотіли повернути золотий стандарт. Водночас, боржники (особливо на півдні і заході) користалися вигодою через інфляцію, яка скорочувала їхні борги, а працівники і деякі бізнесмени вподобали високу післяінфляційну кредитоспроможність. Проблема розповсюдилася між демократами і республіканцями. Встановлення людей з економічними амбіціями на важливі посади в обох партіях забезпечило простір для створення 1876 року третьої Грінбек партії. Валютні дебати загострилися коли конгрес ефективно 1873 року зняв з обороту срібло і почав викуповувати зелені бакси за золото до 1879, обмежуючи їх обіг. До конвенції 1880 року національні гроші закріплювалися лише золотом, проте проблема була ще далеко від вирішення.

Посилання

Декларація конвенції демократів 1880 року