Тип | лотерея |
---|---|
Засновано | 1994 |
Штаб-квартира | Велика Британія |
national-lottery.co.uk(англ.) | |
Національна лотерея у Вікісховищі |
Національна лотерея Британії (англ. National Lottery) — національна лотерея в Сполученому Королівстві, франшизи якої діють по території всієї країни. Це одна з найпопулярніших форм азартних ігор у Великій Британії.
Компанія керується Camelot Group, що отримала ліцензії 1994, 2001 і 2007 року. Спочатку лотерея підпорядковувалася Національній комісії з лотерей, яка з часом була закрита, а її обов'язки передані Комісії з питань грального бізнесу, створеній урядом Джона Майора 1994 року.
Усі премії виплачуються одним платежем і не обкладаються податком. З усіх отриманих грошей 53 % припадає на призовий фонд, а 25 % — на «добрі справи»[1], визначені Парламентом (хоча деякі з них деякі вважають формою податку[2]). 12 % припадає на уряд Великої Британії як лотерейне мито, 4 % — роздрібним торговцям як комісійні, 5 % — оператору Camelot Group, 4 % — на покриття операційних витрат та 1 % — на прибуток.[3] Лотерейні квитки та скретч-карти (з'явились 1995 року) можуть купувати лише люди віком від 16 років.
Статут 1698 р. визнавав будь-які лотереї в Британії незаконними, якщо зворотнє не було встановлено статутом. Державні лотереї були створені Банком Англії для отримання грошей на «добрі справи», а також для того, щоб Британія могла оплачувати військові дії.[4] Ранні англійські державні лотереї включали «Мільйонну лотерею» (1694) та «Солодову лотерею» (1697).
Закон 1934 року легалізував дрібні лотереї.
Лотерея Національної служби охорони здоров'я почала роботу 1988 року, але була скасована з юридичних причин ще до першої гри.
Державна лотерея Британії створена за ліцензією уряду Джоном Мейджором 1993 року[5]. Лотерея надається франшизі приватним операторам, 25 травня 1994 року франшизу отримала Camelot Group.[6]
Перший розіграш відбувся 19 листопада 1994 року на телебаченні. Сім переможців джекпоту розділили призом у розмірі 5.874.778 фунтів.[7]
Квитки стали доступними на острові Мен 2 грудня 1999 року на прохання Тинвальду.
12 червня 1999 року запущено другий тип лотерей, Thunderball.
2002 року лотерея провела ребрендинг з метою боротьби з падінням продажів. Основна гра була перейменована в Lotto, а лотерея Extra стала Lotto Extra, хоча Camelot пізніше й Lotto Extra 8 липня 2006 року через низькі продажі. Стилізований логотип схрещених пальців було модифіковано.[8]
16 березня 2018 року через кібератаку оператор порадив 10 млн гравців з онлайн-акаунтами змінити паролі[9][10].
Вимоги щодо лотереї включають такі правила:
Національна лотерея регулюється Комісією з азартних ігор. Попередніми керівними органами були Управління Національної лотереї (OFLOT) до 1 квітня 1999 року та Національна комісія з лотереї — позавідомчий громадський орган, який звітує перед Департаментом культури, ЗМІ та спорту — до 1 жовтня 2013 року.
Лотерея в сучасному вигляді була заснована 1993 року в рамках Національної лотереї. Закон 1993 року згодом було реформовано відповідно до Закону про національну лотерею 1998 року та Закону про національну лотерею 2006 року.
Національна лотерея є членом Всесвітньої асоціації лотерей.[11]
John Major also established the National Lottery as a personal initiative which has provided billions of pounds for good causes.