Нижньосілезька залізниця

Нижньосілезька залізниця
пол. Koleje Dolnośląskie
Типакціонерне товариство
Правова формаS.A.[d]
Галузьтранспорт
Спеціалізаціяприміські залізничні перевезення
Засновано28 грудня 2007
Засновник(и)Уряд воєводства
Штаб-квартираul. Wojska Polskiego 1 lok. 5
59-220 Легніца, Польща
Територія діяльностіНижньосілезьке воєводство Польщі
Послугиперевезення
Власний капітал50 589 000 zł[1]
Дочірні компанії 
kolejedolnoslaskie.eu
CMNS: Нижньосілезька залізниця у Вікісховищі

Нижньосілезька залізниця (пол. Koleje Dolnośląskie, скорочено польською мовою KD) — польський приміський залізничний перевізник у Нижньосілезькому воєводстві, Польща.

Компанія була заснована в грудні 2007 року і повністю належить місцевим органам влади.

вокзал станції Вроцлав-Головний

Категорії потягів

[ред. | ред. код]

Єдиною категорією поїзду, якою керує KD, є місцеві пасажирські поїзди (особові).

Окрім власних квитків KD, квитки на поїзди Regio Regnese Regio приймаються на борту поїздів KD.

Транспортні засоби

[ред. | ред. код]

Спочатку транспортні засоби складалися з дизельних агрегатів, наданих урядом Нижньосілезького воєводства, яке раніше використовувалося Регіональним Перевізником: одне SA106, одне SA132, три SA134 та три дизельних двигуни SA135. Додаткові дизельні агрегати були придбані в 2010 році (три автомобілі SA135), 2011 рік (три автомобілі SA134) та 2015 (сучасні одиниці Pesa Link, позначені як SA139).

Нижньосілезька залізниця отрималп перший електричний блок від Регіонального Перевізника в 2013 році (це був EN57AL, який був модернізований попереднім роком). Три інші блоки класу EN57 були придбані та модернізовані за рахунок уряду воєводства. Компанія також придбала абсолютно нові електричні транспортні засоби — перші Newag Impuls (31WE) були замовлені в 2011 році 5 штук (партія). У 2014 році оператор замовив шість Impuls 36WEa; У наступному році вони замовили ще п'ять 31WE.[2] Найбільшим замовленням в історії KD було придбання одинадцяти 45WE в 2017 році,[3] які, коли замовлення було розміщено, були описані як «найбільш добре обладнані та зручні поїзди в країні».[4]

Компанія використовує наступні транспортні засоби:[2]

Клас Зображення Кількість у комплекті Тип Найвища швидкість Кількість Виробник Побудовано / Ретрофіттінг[en]
км/год. миль/год.
SA106 1 Дизель-поїзд 120 75 1 Pesa SA 2005
SA109[en] 2 Дизель-поїзд 120 75 2 Kolzam[en] 2005
SA132 2 Дизель-поїзд 120 75 1 Pesa SA 2006
SA134 2 Дизель-поїзд 120 75 8 Pesa SA, ZNTK Mińsk Mazowiecki 2008, 2011
SA135 1 Дизель-поїзд 120 75 9 Pesa SA, ZNTK Mińsk Mazowiecki 2008, 2010–2011
SA139 2 Дизель-поїзд 120 75 4 Pesa SA 2015
EN57[fr] 3 Електропоїзд 110 68 4 Pafawag, ZNTK Mińsk Mazowiecki 1988 / 2016
EN57AL 3 Електропоїзд 110 68 3 Pafawag, ZNTK Mińsk Mazowiecki 1982–1992 / 2012–2015
EN57AKD 3 Електропоїзд 110 68 1 Pafawag, ZNTK Mińsk Mazowiecki 1991 / 2013
31WE 4 Електропоїзд 160 99 10 Newag 2013-2015
36WEa 3 Електропоїзд 160 99 6 Newag 2014
45WE 5 Електропоїзд 160 99 11 Newag 2017

Маршрути, які обслуговують потяги KD

[ред. | ред. код]
Лінії в Нижній Сілезії, на яких у 1989—2006 роках були призупинені пасажирські перевезення[5]

Пасажирські поїзди KD працюють на наступних маршрутах:[6]

Колишні маршрути

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. посилання
  2. а б Przemysław., Dominas, (2017). Od kolei na Dolnym Śląsku po Koleje Dolnośląskie (пол.). Przerwa, Tomasz (1973- )., Księży Młyn Dom Wydawniczy. Łódź: Księży Młyn Dom Wydawniczy. с. 291—294. ISBN 9788377293652. OCLC 1020451759.
  3. Janduła, Martyn (13 січня 2017). Newag z umową na ezt-y dla KD. Rynek Kolejowy (pl-PL) . Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  4. Szymajda, Michał (11 жовтня 2016). KD zamawiają elektryczne pociągi w wersji lux. Wjadą też do Czech. Rynek Kolejowy (pl-PL) . Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 27 лютого 2018.
  5. Kilka uwag na temat linii pasażerskich w Polsce w latach 1989-2006. Процитовано 27 листопада 2011.
  6. Obowiązujące rozkłady jazdy pociągów. Koleje Dolnośląskie (пол.). Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 27 лютого 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]