Новицький Максиміліан

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новицький.

Максиміліан Сила-Новицький
пол. Maksymilian Nowicki
Максиміліан Сила-Новицький Максиміліан Сила-Новицький
Народився	9 жовтня 1826(1826-10-09) Яблунів, Івано-Франківська область, Україна
Помер	30 жовтня 1890(1890-10-30) (64 роки) Краків, Польща
Поховання	Раковицький цвинтар
Країна	Республіка Польща  Австро-Угорщина
Діяльність	орнітолог, іхтіолог, ентомолог, лепідоптеролог, викладач університету
Alma mater	Львівський університет
Галузь	біологія
Заклад	Львівський університет, Ягеллонський університет
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор філософії
Відомі учні	Ломницький Мар'ян
Членство	Polskie Towarzystwo Tatrzanskie^d Краківське наукове товариство^d[1]
Відомий завдяки:	Каталог метеликів Галичини, Атлас риб галицьких річок
Рід	Q63531942?
Діти	Franciszek Nowicki^d
Нагороди	Орден Залізної Корони 3 ступеня
Новицький Максиміліан у Вікісховищі

Максиміліа́н Си́ла-Нови́цький (пол. Maksymilian Siła Nowicki; 9 жовтня 1826 — 30 жовтня 1890) — галицький науковець-натураліст, за національністю поляк. Впродовж всього життя займався ентомологією, спелеологією, ґеологією, іхтіологією, теріологією та природоохоронною справою. Автор першого у світі закону про охорону природи, який був прийнятий Галицьким Сеймом у 1868 році. Опублікував низку праць, з яких найвизначнішими є Каталог метеликів Галичини (1868), Атлас риб галицьких річок (1889) а також підручник із зоології у трьох томах: «Ссавці», «Птахи, плазуни і риби», «Безхребетні» (1868—1869). Кавалер Ордена Залізної Корони III ступеня (1888)^[2].

Молоді роки

Народився Максиміліан Сила-Новицький 9 жовтня 1826 року у селі Яблунові Коломийського повіту (тепер Косівський район Івано-Франківської області) в родині дрібного зубожілого шляхтича Фелікса Новицького, що був лісничим панських лісів Яблунова. Дитинство Максиміліана проходило в його рідному селі, де він закінчив початкову школу, і батьки відправили його на навчання до Львова в Академічну гімназію, яку він успішно закінчив у 1846 році. Наступні два роки він вивчає додатковий курс філософії і в 1848 році вступає на юридичний факультет Львівського університету. Проте Максиміліан Новицький змушений був перервати своє навчання, оскільки підпав під переслідування австрійської влади за участь у маніфестаціях, що розгорілися в часи Весни Народів. У той час по всій Австро-Угорській Імперії прокотилася хвиля мітингів і заворушень з вимогами демократизації монархії та надання широких прав і свобод національним меншинам, але після розгону австрійською армією, в червні 1948 року, мітингів у Відні, по всій Імперії розпочалися репресії.

Тернопільський період життя

Новицький поспішно покидає Львів, утікаючи в м. Броди, де працював заступником учителя місцевої народної школи^[3], але обставини змусили його покинути Броди і перебратися до невеликого села Плотичі на Тернопіллі, де працював учителем тривіальної школи^[3]). Саме в Бродах у нього з'явилася схильність до природничих наук, власне зацікавив його цим місцевий лікар Й. Деккер, який колекціонував гербарії. А вже в Плотичі Максиміліан Новицький активно збирав гербарії для навколишніх сільських шкіл і зацікавився ентомологією. Свої натуралістичні студії в наукове русло він спрямував завдяки колекціям і науковій літературі Тернопільської гімназії, якими він значною мірою скористався. Не маючи можливості поновити навчання в університеті, він у 1850 році складає іспит на вчителя молодших класів і продовжує вчителювати.

Львівський період життя

Згодом, у 1852 році, Галицька шкільна влада переводить його до Самбірської гімназії, що на Львівщині. Робота в гімназії дала можливість Максиміліану Силі-Новицькому активніше займатися науковими дослідженнями, а близькість до Львова — активну співпрацю з відомим меценатом і філантропом Володимиром Дідушицьким та його музеєм (нині Музей імені Дідушицьких). Завдяки сприянню останнього, в 1854 році у Львові він складає нижчий, а 1857 року вже у Відні складає вищий іспит педагогічний із природничих наук, завдяки чому одержує право у 1858 році перейти на викладацьку роботу до своєї рідної Львівської академічної гімназії. Саме тут він дуже активно розпочинає займатися ентомологією, видаючи в 1860 році каталог метеликів Східної Галичини. За часів вчителювання у Львові, здійснює цілу низку експедицій і туристичних походів Карпатами, Покуттям, Поділлям та Передкарпаттям, цікавився спелеологією та геологією. Активно займався туризмом. Маючи хороший фактичний матеріал з ентомології, він готує та захищає в 1863 році дисертацію доктора філософії у Львівському Університеті, й одержує запрошення очолити кафедру зоології в Ягеллонському університеті у Кракові.

Краківський період життя

У Кракові Максиміліан Новицький одружується із сестрою відомого правника, а згодом ректора Яґеллонського Університету Франциска Каспарика, Антоніною, з якою в нього було шестеро дітей — два сини: Франциск Генрік (відомий польський політичний діяч і поет) та Владислав, і чотири доньки: Кароліна, Яніна, Ванда і Ядвіґа.

У 1865 році у Львові він публікує наступну свою працю «Метелики Галичини», а в 1868 «Переліки татранських метеликів». Саме за зборами Максиміліана Новицького в басейні Черемошу, де він знайшов Аполлона, в сучасній Червоній книзі України і вказується поширення цього рідкісного і вимираючого метелика. Тоді ж активно працює над підручником із зоології для шкіл та гімназій, який виходить у трьох томах: «Ссавці», «Птахи, плазуни і риби», «Безхребетні» (1868—1869), саме в цьому підручнику вперше матеріал подавався згідно з теорією еволюції Чарльза Дарвіна. Окрім підручника зоології Максиміліан Новицький видав кілька моноґрафій, присвячених Бабакам, Сарнам, Рибам Дніста і Пруту та іншим представникам фауни.

Максиміліан Сила-Новицький був членом Краківського Наукового Товариства, яке пізніше (в 1872-му) перетворилося в Академію Наук і Письма. Він активно пропагував охорону природи, у зв'язку з чим виступив зі зверненням до Галицького Сейму в 1868 році про охорону бабаків і козиць у Татрах. Сейм підтримав Новицького і видав перший у світі акт про охорону тварин, що вступив у дію із середини 1869 року. На честь прийняття закону, Новицький власним коштом встановив залізний хрест на Ваксмундській Поляні в Татрах (1373 м над морем). А вже в 1873 році разом зі сподвижниками розпочав роботу над статутом Галицького Татранського Товариства, яке згодом перейменоване в Татранське Товариство. З його ініціативи й під патронатом Татранського Товариства засновується Природничий музей у Кузніцах (Польща), а згодом переноситься в Круповки (Польща), але пожежа 1900 року вщент знищила всі колекції.

З 1875 року розпочинає активно цікавитись іхтіологією, окрім описів фауни риб, розробляє методи розведення, організації рибних господарств та зарибнення водойм. Зокрема до його розробок належить й інкубатор для запліднення і виведення ікри. Завдяки цій розробці він зумів виростити лосося та навесні 1879 року зарибнити ним Віслу біля Кракова, а пізніше й ріку Білу^[4] під Тернополем. А 13 липня 1879 року взяв участь у з'їзді рибалок і став співзасновником Крайового рибальського товариства, президентом якого й був обраний одноголосно. Товариство проіснувало до 1950 року. В 1880 році публікує працю присвячену рибам Вісли і Галичини з погляду рибальства. У 1887 за його клопотання прийнято нове рибальське законодавство, у 1888 році провів картографування розповсюдження риб в Галичині, а в 1889 році видав атлас риб Галицьких річок: Вісли, Стиру, Дністра і Пруту.

Помер Максиміліан Сила-Новицький 30 жовтня 1890 року у віці 64-х років у Кракові.

Наукові праці

• Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52;
• Nowicki M. Coleopterologisches öber Ostgalizien // Program d. Obergymnasiums in Sambor. — Lemberg, 1858. — s. 1-24;
• Nowicki M. Przyczynek do owadniczej fauny Galicyi. — Krakow, 1864. — 69 s.

Пам'яті вченого-натураліста

Світлій пам'яті вченого і натураліста, у 1898 році, в Кракові над Віслою було встановлено обеліск, а в 1971 році в Музеї Рільництва в Шреняві (Польща) бронзове погруддя. За клопотанням польської діаспори Покуття та Станиславова, у 2005 році в рідному селі Новицького — Яблуневі, встановлено меморіальний знак у 115 роковини пам'яті від смерті, з написом українською та польською мовами: «Максиміліан Сила-Новицький 1826—1890, зоолог, ентомолог, іхтіолог, професор Яґелонського Університету, уродженець Яблунева. Від мешканців Покуття та родичів у краї. Н. Е. 2005».

Примітки

1. http://tnk.krakow.pl/czlonkowie/nowicki-sila-nowicki-maksymilian/
2. Telegramy «Kuriera Lwowskiego» Wiedeń // Kurjer Lwowski. — nr 121. — 30 kwietnia 1888, dodatek. (пол.)
3. Kawecki Z. Nowicki (Siła-Nowicki) Maksymilian (1826—1890)… — S. 330.
4. Не зрозуміло, про яку річку йдеться.

Джерела

• Kawecki Z. Nowicki (Siła-Nowicki) Maksymilian (1826—1890) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978. — T. ХХІІІ/4, zeszyt 99. — S. 330—331. (пол.)
• Patronem szkoły jest profesor Maksymilian Siła-Nowicki. zs.sierakow.pl (пол.). Zespół Szkół w Serakowie im. prof. Maksymiliana Siła Nowickiego. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 3 квітня 2022.

Посилання

• Андрій М. Заморока (20 вересня 2007). Одна людина: Максиміліан Сила-Новицький. naturalist.if.ua. Станіславівський Натураліст. Процитовано 3 квітня 2022.
• M. J. Minakowski. Genealogia potomków Sejmu Wielkiego. Maksymilian Siła-Nowicki (ID: psb.20219.1). sejm-wielki.pl (пол.). Станіславівський Натураліст. Процитовано 3 квітня 2022.
• Maksymilian Siła Nowicki — papers on Opiliones. museunacional.ufrj.br (англ.). Архів оригіналу за 25 березня 2019. Процитовано 3 квітня 2022.

Біографії   Історія   Галичина   Польща   Тернопільщина