Остання вечеря | |
---|---|
англ. The Last Supper | |
Жанр | драма |
Режисер | Сінтія Робертс |
Продюсер | Грег Клімків |
Сценаристи | Грег Клімків Гіллар Ліатоджа Сінтія Робертс |
У головних ролях | Деніел МакАйвор Кен Макдугалл |
Оператор | Гарольд Бахманн |
Композитор | Ніколас Стірлінг |
Художник | Гіллар Ліатоджа |
Кінокомпанія | Greg Klymkiw Productions |
Дистриб'ютор | Британський інститут кінематографії |
Тривалість | 96 хв. |
Мова | англійська |
Країна | Канада |
Рік | 1994 |
Дата виходу | лютий 1995 (Берлінаре) |
IMDb | ID 0110310 |
Рейтинг | IMDb: |
«Остання вечеря» (англ. The Last Supper) — канадський фільм-драма 1994 року режисерки Сінтії Робертс. Прем'єра стрічки відбулася в лютому 1995 року на 45-му Берлінському міжнародному кінофестивалі, де він здобув Премію «Тедді» за найкращий художній фільм .
Слоган фільму: Запам'ятати мене, але забути мою долю
Танцюрист Кріс помирає від СНІДу. Він вибрав евтаназію, щоб покінчити зі своїми стражданнями. За допомогою свого коханого Вела і свого лікаря, він оточує себе у свої останні години усім, що зробило його життя особливим. Вони востаннє вечеряють разом, а потім Кріс виконує свою останню хореографічну композицію про власну смерть.
Деніел МакАйвор | ···· | доктор Парсенс |
Кен Макдугалл | ···· | Кріс |
Дж. Д. Ніколсен | ···· | Вел |
«Останню вечерю» знято на основі однойменної п'єси Гіллар Ліатоджа, що була поставлена в Торонто. Ролі у фільмі виконали ті ж актори, що й у виставі[1]. Стрічку знімали в режимі реального часу в одній з кімнат госпісу в Торонто[1][2]. Актор Кен Макдугалл, що зіграв роль Кріса, помер від ускладнень, спричинених СНІДом, через чотири дня після завершення зйомок[2].
Нагороди та номінації фільму «Остання вечеря»[3] | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1995 | 45-й Берлінський міжнародний кінофестиваль | Премія «Тедді» за найкращий художній фільм | Остання вечеря | Перемога |