Отто Герман

Отто Герман
Народився26 червня 1835(1835-06-26)
Брезно
Помер27 грудня 1914(1914-12-27)[1] (79 років)
Будапешт, Австро-Угорщина[2]
·пневмонія і зупинка серця
ПохованняМішкольц[3]
Країна Угорщина
Діяльністьорнітолог, зоолог, політик, іхтіолог, археолог, арахнолог, ентомолог, етнограф, захисник довкілля
Галузьзоологія
Посадачлен Національних зборів Угорщини[d][4], член Національних зборів Угорщини[d][5] і член Національних зборів Угорщини[d][6]
Партія'48 Independence Partyd[4] і Independence Partyd[5]
У шлюбі зKamilla Borosnyayd
Нагороди

Отто Герман (угор. Otto Herman; 26 червня 1835, Брезно — 27 грудня 1914, Будапешт) — угорський зоолог і етнограф.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1835 році. Був запрошений влаштувати зоологічний відділ Трансильванського музею. У 1888 році здійснив подорож до Норвегії для вивчення пташиних гір, і, повернувшись, отримав доручення від уряду зайнятися приготуванням наукових матеріалів для II міжнародного з'їзду орнітологів, який мав відбутися в Будапешті. З цією метою Герман вперше організував численні станції («мережі») для спостереження за перельотом птахів. Успіх здобутих Германом наукових результатів повів до заснування «Угорської орнітологічної центральної установи», організація і завідування яким були доручені Герману. У 1894 році заснував науковий орнітологічний журнал «Aquila» (укр. Орел), який виходить понині.

Крім біологічних спостережень над птахами, Герман займався ще етнографічними дослідженнями і іхтіофауною Угорщини.

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • «Die Decticiden der Brunner von Wattenwyl'schen Sammlung» («Verh. zool. bot. Ges. Wien», 1874);
  • «Ungarn's Spinnenfauna» (3 тома, Б., 1875—1879);
  • «Ungarisches Fischerbuch» (на венг. яз., 2 т., 1887);
  • «Reise nach den Vogelbergen» (на венг. яз., 1 т., 1893);
  • «Die Elemente des Vogelzuges in Ungarn bis 1891» (1 т., 1895);
  • «Ueber den Nutzen und Schaden der Vögel» (на венг. яз., 1901).

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]