П'ядун бузковий | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Імаго п"ядуна бузкового (Росія)
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Apeira syringaria | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
П'ядун бузковий (Apeira syringaria) — нічний метелик родини п'ядуни. Поширений в Європі (окрім півдня) та Північній Азії. Гусениця живиться листям бузку, бирючини, ясена тощо.
Невеликий метелик з розмахом крил 2,9 — 4 см. Крила жовтобурі, з фіолетовими та білуватими смугами. Антени самців і самиць пір'їсті. Тіло бурувато-фіолетове.[1]
Зовнішній статевий диморфізм незначний: у самиць більше блідофіолетових плям. У Європі відсутні схожі види. Найближчим генетично є метелик Selidosema plumaria[sv][1]
Імаго з'являються в червні-липні, літають уночі, зокрема летять на світло. Самиця відкладає яйця, з яких виходять гусениці, що зимують. Навесні гусінь сплітає собі на гілці тонкий павутинний кокон, у якому заляльковується. На півдні ареалу імаго можуть з'являтися в травні, а гусінь розвивається за літо. Тоді в серпні-вересні з'являється друге покоління.[1]
Мешкають у листяних лісах, садах. Поширені від рівня моря до 1400-1700 м над р. м. у Піренеях та Альпах[1].
Північноєвразійський вид. У Європі відомий від півдня центральної Скандинавії та Британських островів до північного сходу Іспанії, півдня Франції, Італії, Балканів. За межами Європи мешкає в Туреччині, на Кавказі, Південному Сибіру, Далекому Сході Росії, Японії.[1]
В Європі, зокрема в Німеччині, відмічений як регіонально зникаючий вид.
В Україні внесений до регіонального списку рідкісних тварин Дніпропетровської області[2]. В Росії внесений до Червоної книги Тюменської області, був включений, але потім вилучений з Червоних книг Ленінградської та Владимирської областей[3].
{{cite web}}
: Вказано більш, ніж один |сторінки=
та |сторінка=
(довідка)