Паріс Канеллакіс | |
---|---|
Народився | 3 грудня 1953 ![]() Афіни, Греція ![]() |
Помер | 20 грудня 1995 (42 роки) ![]() Вальє-дель-Каука, Колумбія ![]() |
Місце проживання | Греція ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() |
Діяльність | інформатик ![]() |
Alma mater | Массачусетський технологічний інститут Афінський національний технічний університет ![]() |
Галузь | інформатика[d] ![]() |
Заклад | Браунський університет ![]() |
Науковий ступінь | магістр і доктор філософії |
Науковий керівник | Христос Пападімітріу ![]() |
Вчителі | Michael Athansd ![]() |
Аспіранти, докторанти | Peter Z. Reveszd[1] Alexander Allister Shvartsmand[1] Stavros Stylianos Cosmadakisd[1] Scott A. Smolkad[1] Gail Anne Mitchelld[1] Gerd G. Hillebrandd[1] Sridhar Ramaswamyd[1] Dina Q Goldind[1] ![]() |
Особ. сторінка | cs.brown.edu/~pck/ |
![]() ![]() |
Паріс Христос Канеллакіс (грец. Πάρις Χρήστος Κανελλάκης, англ. Paris Christos Kanellakis; 3 грудня 1953, Афіни, Греція — 20 грудня 1995, поблизу Буги[en] (Валье-дель-Каука), Колумбія, США) — грецький та американський інформатик.
Народився 3 грудня 1953 року в Афінах (Греція) у родині Елефтеріоса та Аргірули Канеллакісів. Батько Паріса був генералом.
У 1976 році Паріс закінчив Афінський національний технічний університет за спеціальністю «електротехніка». Науковим керівником дипломної роботи Канеллакіса був Еммануїл Протонотаріос.
В 1978 році він здобув ступінь магістра природничих наук в галузі комп'ютерної інженерії, закінчивши Массачусетський технологічний інститут (MIT). Науковими керівниками виступили Рональд Рівест та Майкл Атанс, а також Христос Пападімітріу, майбутній професор Гарвардського університету.
У 1982 році Паріс Канеллакіс здобув ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію, підготовлену під керівництвом Христа Пападімітріу, який на той час вже працював у Массачусетському технологічному інституті.
У 1981 році Паріс Канеллакіс почав працювати на факультеті інформатики Браунського університету на посаді асистент-професора, пізніше ставши асоційованим професором (1986), а потім професором (1990).
У 1984 році на деякий час він перервав свою діяльність в Браунському університеті і обійняв посаду запрошеного асистент-професора в Лабораторії інформатики та штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту (CSAIL), де він працював з Ненсі Лінч.
У 1988 році отримав громадянство США. У цьому ж році проводив дослідження в Національному інституті досліджень в галузі інформатики та автоматики (INRIA) у Франції, де співпрацював з Сержем Абітбулем.
У 1982—1991 роках Паріс Канеллакіс кілька разів працював у Дослідницькому центрі IBM імені Томаса Дж. Вотсона.
Паріс Канеллакіс загинув 20 грудня 1995 року разом зі своєю дружиною Марією Терезою Отоя та їх двома дітьми, донькою Александрою і сином Стефаносом, в авіаційній катастрофі під Калі (Колумбія), коли вони прямували з Каліфорнії на щорічну різдвяну святкову зустріч з родиною його дружини[2][3][4][5][6][7].
Науковий внесок Паріса Канеллакіса здійснено в галузях теорії баз даних, включаючи дедуктивні бази даних, об'єктно-орієнтовані бази даних і бази даних з обмеженнями, а також відмовостійкі розподілені обчислення і теорія типів.
Працюючи в Браунському університеті він був керівником сімох здобувачів ступеня доктора філософії, а також одного у Массачусетському технологічному інституті (Козмадакіс, 1985)[8].
Перебував у складі програмних комітетів численних різних міжнародних зустрічей, в тому числі симпозіуму за принципами систем баз даних (PODS), конференції з надвеликими базами даних (VLDB), симпозіуму по логіці в інформатиці (LICS), симпозіуму з теорії обчислень (STOC), симпозіуму з основ інформатики (FOCS), симпозіуму з теоретичним аспектам інформатики (STACS) та симпозіуму з принципів розподілених обчислень (PODC).
Паріс Канеллакіс був редактором-консультантом наукових журналів «Information and Computation», «SIAM Journal on Computing», «Theoretical Computer Science», «ACM Transactions on Database Systems», «The Journal of Logic Programming», «Chicago Journal of Theoretical Computer Science» і «Applied Mathematics Letters», а також (на початкових етапах випуску) «Constraints».
У співавторстві з Алексом Шварцманом писав монографію «Fault-Tolerant Parallel Computation». На момент смерті Канеллакіса книга залишалася незавершеною.
У 1996 році Асоціація обчислювальної техніки заснувала Премію Паріса Канеллакіса за теоретичні та практичні досягнення, яка вручається щороку за «особливі теоретичні досягнення, які мали значний і очевидний вплив на практичний розвиток інформаційних технологій»[9][10][11]. Серед її лауреатів Леонард Адлеман, Вітфілд Діффі, Мартін Геллман, Ральф Меркле, Рональд Рівест, Аді Шамір[12][13], Володимир Вапник[14] та багато інших.
У трьох організаціях, де вчився і працював Паріс Канеллакіс (Браунський університет, Массачусетський технологічний інститут (MIT) та Політехніон), на пожертви його батьків в пам'ять про нього були засновані три програми стипендій та один приз:
У 1996 році факультет інформатики Браунського університету оголосив про проведення свого симпозіуму «17th Industrial Partners Program» на честь дослідницької кар'єри Паріса Канеллакіса і запросив для читання лекцій деяких з його співавторів[23]. Програми зустрічей, проведення яких було заплановано на 1996 та 1997 роки, і в деяких з яких, як очікувалося, повинен був взяти участь Канеллакіс, були змінені та/або присвятили свої роботи його пам'яті[24].
У 2001 році факультет інформатики Браунського університету відкрив щорічну лекцію, присвячену пам'яті Паріса Канеллакіса (англ. Paris Kanellakis Memorial Lecture), яка зазвичай проводиться наприкінці осіннього семестру, часто за участі колишніх співавторів і колег Канеллакіса[25]. У попередні роки серед доповідачів були Арвінд Мітал[26][27], Синтія Дуорк[28], Анна Карлін[29][30], Річард Карп[31][32][33], Христос Пападімітріу[34][35], Міхаель Рабін[36], Моше Варді[37][38], Міхаліс Яннакакіс[39], Ендрю Яо[40][41] та інші.
У 2002 році у пам'ять про Паріса Канеллакісі був проведений Грецький симпозіум з управління даними.
У 2003 році була організована зустріч під назвою «Principles of Computing & Knowledge: Paris C. Kanellakis Memorial Workshop», приурочена до 50-річчя вченого[42].
Після смерті Паріса Канеллакіса деякі наукові журнали опублікували його спеціальні некрологи та/або присвятили свої випуски пам'яті вченого[43]. Окремі автори присвятили Канеллакісу свої докторські дисертації та статті.
У 1996 році, в пам'ять про Паріса Канеллакіса і його родині, на території Лінкольн-Філд Браунського університету був посаджений гостролистий клен[44][45]. Наступного року факультет інформатики перейменував свою бібліотеку на його честь[46]. Скульптура «Horizon» роботи відомого грецького фізика Костаса Вароцоса, замовлена батьками Канеллакіса у пам'ять про їх сина і його родини, була встановлена неподалік Ліа в Корінфії (Пелопоннес, Греція) на їх власній території, переданій в дар міжнародною благодійною організацією «SOS-Дитячі села»[47].