Патрік Радден Кіф

Патрік Радден Кіф
Народився	1976[1][2]
Країна	США
Діяльність	письменник, журналіст, публіцист
Галузь	журналістське розслідування[2], публіцистика[2] і документальна література[2]
Alma mater	Лондонська школа економіки та політичних наук, Колумбійський університет, Єльська школа права і Milton Academy^d
Знання мов	англійська[2]
Magnum opus	Say Nothing^d
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма Премія Бейлі Ґіффорд (2021)
Сайт	patrickraddenkeefe.com
Медіафайли у Вікісховищі

Патрік Радден Кіф (англ. Patrick Radden Keefe, нар. 1976) — американський письменник і журналіст-розслідувач.^[3] Окрім того, що є автором чотирьох книг (Chatter, The Snakehead, Say Nothing та Empire of Pain), він багато пише для різних видань, зокрема The New Yorker, Slate та The New York Times Magazine. Він є штатним письменником The New Yorker.^[4]

Кар'єра

Кіф виріс у Дорчестері^[en], штат Массачусетс, відвідував Академію Мілтона^[en][5] й отримав ступінь бакалавра в Колумбійському університеті в 1999 році.^[6][7] Кіф здобув ступінь доктора юридичних наук у Єльській школі права, ступінь магістра філософії в галузі міжнародних відносин у Кембриджському університеті та магістра наук у Лондонській школі економіки. Він отримав численні стипендії, у тому числі від Marshall Scholarship Foundation, Guggenheim Foundation, Woodrow Wilson International Center for Scholars^[en] та Cullman Center for Scholars and Writers при Нью-Йоркській публічній бібліотеці. У 2010-11 роках працював радником з питань політики в офісі міністра оборони.^[8]

За свою кар'єру Кіф писав розслідувальні доповіді з широкого кола тем та питань. Серед тем — конфлікт щодо володіння запасами заліза в Гвінеї, ускладнення політики, з якими стикаються держави, які легалізують рекреаційну марихуану, та захоплення мексиканського наркобарона Хоакіна «Ель Чапо» Гусмана Лоери.^{[9][10][11][12][13][14]}

Розповідь Кіфа в Нью-Йоркері під назвою «Заряджений пістолет» 2013 року про біографію масового стрільця Емі Бішоп^[en] отримала Національну журнальну премію за художній текст.^[3] Окрім отримання Національної журнальної премії у 2014 році, він також був номінований на неї у 2015 році за текст «Полювання на Ель Чапо»^[15] та у 2016 році за «Де поховані тіла» про жінку, яка зникла у Північній Ірландії.^[16]

У 2020 році був ведучим подкасту «Wind of Change» («Вітер змін»), присвяченого особливим, культурним проєктам Центрального розвідувального управління США. В ньому він досліджував чутки про те, що пісню Wind of Change гурту Scorpions написали насправді у CIA.^[17][18]

Книжки

У книжці Кіфа The Snakehead йшлося про Чен Чуй Пінг^[en] та її банду «змієголовців»^[en] у Нью-Йорку, яка діяла у 1984—2000 роках.^[19][20] Кіф описав, як Пінг масово незаконно ввозила іммігрантів з Китаю в США на вантажних суднах. Книга містить інтерв'ю з кількома з тих іммігрантів, де вони описують своє життя в США. У 2000 році Пінг була заарештована урядом Сполучених Штатів і засуджена до 35 років в'язниці за керівництво цими операціями. Джанет Маслін із «Нью-Йорк Таймс» описала «Змієголовців» як «надзвичайно ґрунтовно написану книгу, яка є не лише хронікою злочинів, а й пеаном працьовитості свого автора».

У книжці Chatter: Dispatches From the Secret World Of Global Eavesdropping («Балачки: повідомлення з таємного світу глобального прослуховування») Кіф розповідає, як американські органи безпеки, включаючи Агентство національної безпеки, підслуховують розмови між особами, яких підозрюють у причетності до тероризму, щоб визначити ймовірність терактів найближчим часом.^[21] Кіф описує електронні пристрої збору розвідданих для виявлення цього спілкування, яке часто називають «балачками» (англ. chatter), які він вивчає в контексті терактів 11 вересня. В огляді книги для The New York Times Вільям Граймс стверджує, що «містер Кіф пише чітко та розважально: як зацікавлений приватний громадянин, а не експерт».

У квітні 2021 року у видавництві Doubleday вийшла його книга Empire of Pain: The Secret History of the Sackler Dynasty («Імперія болю: таємна історія династії Саклерів»). У книзі розглядається сім'я Саклерів та їхня відповідальність за виготовлення знеболюючого препарату OxyContin фірмою Purdue Pharma^[en]. Книга є продовженням його статті у журналі Нью-Йоркер за 2017 рік «Родина, яка побудувала імперію болю».^[22][23]

У 2019 він отримав Національну премію кола критиків книжок^[en] (нехудожня література) за книжку Say Nothing («Нічого не кажіть: правдива історія вбивств і пам'яті в Північній Ірландії»).^[24] Також ця книжка отримала Орвеллівську премію^[18][25] й увійшла до десятки найкращих художніх та нон-фікшн книжок 2019 року за версією The Times Book Review^[26].

Бібліографія

Книжки

• Keefe, Patrick Radden (2005). Chatter: Dispatches from the Secret World of Global Eavesdropping. New York: Random House.
• Keefe, Patrick Radden (2009). The Snakehead: An Epic Tale of the Chinatown Underworld and the American Dream. New York: Doubleday.
• Keefe, Patrick Radden (2019). Say Nothing: A True Story of Murder and Memory in Northern Ireland. New York: Doubleday.
• Keefe, Patrick Radden (2021). Empire of Pain: The Secret History of the Sackler Dynasty. New York: PanMacmillan.

Есе та репортажі

• Keefe, Patrick Radden (7 травня 2007). The Idol Thief. Letter from Jaipur. The New Yorker: 58—67.
• — (3 вересня 2007). The Jefferson Bottles. The New Yorker: 106—117.
• — (July 8–15, 2013). Go-Between. The Talk of the Town. The Pictures. The New Yorker. 89 (20): 31.
• — (July 8–15, 2013). Buried Secrets: How an Israeli Billionaire Wrested Control of One of Africa's Biggest Prizes. A Reporter at Large. The New Yorker. 89 (20): 50—63.
• — (25 листопада 2013). Rocket Man: How an Unemployed Blogger Confirmed That Syria Had Used Chemical Weapons. Profiles. The New Yorker. 89 (38): 48, 53—61. Eliot Higgins.
• — (16 березня 2015). Where the Bodies are Buried. Letter from Belfast. The New Yorker. 91 (4): 42—61.
• — (1 лютого 2016). Snackish. The Talk of the Town. Visiting Dignitaries. The New Yorker. 91 (46): 18—19.
• Keefe, Patrick Radden. «The Bank Robber.» New Yorker (2016)^[27]
• Keefe, Patrick Radden. «Anthony Bourdain's Moveable Feast.» New Yorker (2017): 52-65.^[28]
• — (30 жовтня 2017). Empire of Pain: The Sackler Family's Ruthless Promotion of Opiods Generated Billions of Dollars—and Millions of Addicts. A Reporter at Large. The New Yorker. 93 (34): 34—49.
• — (7 січня 2019). Winning: How Mark Burnett, the King of Reality Television, Helped Turn a Floundering D-lister into President Trump. Profiles. The New Yorker. 94 (43): 30—45.

Колонка Double Take з newyorker.com

• Keefe, Patrick Radden (8 січня 2016). The last time El Chapo was captured. The New Yorker.

Примітки

1. VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
   d:Track:Q54837d:Track:Q54919
2. Чеська національна авторитетна база даних
   d:Track:Q13550863
3. Patrick Radden Keefe. The New Yorker. Процитовано 28 грудня 2015.
4. Patrick Radden Keefe. The New Yorker. Процитовано 29 грудня 2017.
5. Milton in the World: Patrick Radden Keefe ’94 Discusses Say Nothing and Writing | Centre Connection. milton.edu (амер.). Процитовано 24 квітня 2021.
6. patrick radden keefe | bio. www.patrickraddenkeefe.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2015. Процитовано 29 грудня 2015.
7. Alumni in the News: October 5. Columbia College Today. Процитовано 15 жовтня 2020.
8. Patrick Radden Keefe : Experts & Staff : The Century Foundation. www.tcf.org. Процитовано 28 грудня 2015.
9. 'Nosferatu,' longform by Patrick Radden Keefe and Derek Jenkins' Mixcloud mixes. Arkansas Times. Процитовано 28 грудня 2015.
10. A Loaded Gun. The New Yorker. Процитовано 29 грудня 2015.
11. Buried Secrets. The New Yorker. Процитовано 29 грудня 2015.
12. Buzzkill. The New Yorker. Процитовано 29 грудня 2015.
13. The Hunt for El Chapo. The New Yorker. Процитовано 29 грудня 2015.
14. Inside the Biggest-Ever Hedge-Fund Scandal. The New Yorker. Процитовано 29 грудня 2015.
15. National Magazine Awards 2015 Winners Announced | ASME. www.magazine.org. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
16. Ellies 2016 Finalists Announced | ASME. www.magazine.org. Архів оригіналу за 9 травня 2018. Процитовано 29 грудня 2017.
17. Lyster, Rosa (21 травня 2020). Patrick Radden Keefe Hopes Scorpions Fans Can Still Enjoy Wind of Change. Vulture (амер.). Процитовано 3 липня 2020.
18. Степанович, Роман (7 липня 2020). Вітер змін. Як ЦРУ придумало пісню для Scorpions, щоб закінчити «холодну війну». Заборона (укр.). Процитовано 24 квітня 2021.
19. Maslin, Janet (16 серпня 2009). Patrick Radden Keefe's 'Snakehead': Wave of Immigrants Smuggled From China. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 29 грудня 2015.
20. The Snakehead, by Patrick Radden Keefe. www.thesnakehead.com. Архів оригіналу за 12 травня 2011. Процитовано 29 грудня 2015.
21. Grimes, William (2 березня 2005). The New Hows and Whys of Global Eavesdropping. The New York Times. ISSN 0362-4331. Процитовано 29 грудня 2015.
22. Empire of Pain review: the Sacklers, opioids and the sickening of America. the Guardian (англ.). 18 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
23. Keefe, Patrick Radden. The Family That Built an Empire of Pain. The New Yorker (амер.). Процитовано 20 квітня 2021.
24. Beth Parker (12 березня 2020). Announcing the 2019 Award Winners. bookcritics.org. Процитовано 13 березня 2020.
25. Премию Оруэлла получили две книги о конфликте в Северной Ирландии. Creativity Ukraine (рос.). 26 червня 2019. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 24 квітня 2021.
26. 10 найкращих книжок року від The New York Times. www.chytomo.com (укр.). 26 листопада 2019. Процитовано 24 квітня 2021.
27. The Bank Robber. The New Yorker. Процитовано 8 жовтня 2017.
28. Anthony Bourdain's Moveable Feast. The New Yorker. Процитовано 18 лютого 2017.