Пауль-Людвіґ Ландсберґ

Пауль-Людвіґ Ландсберґ
нім. Paul Ludwig Landsberg Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження3 грудня 1901(1901-12-03)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Бонн, Кельн, Рейнська провінція, Прусське королівство, Німецька імперія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть2 квітня 1944(1944-04-02)[1][2][3] (42 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Oranienburg concentration campd, Оранієнбург, Бранденбург, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство (підданство) Німецький Райх Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мов
  • німецька[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
    • Діяльність
  • викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
    • ВикладавБоннський університет, Барселонський університет і Мадридський університет Комплутенсе Редагувати інформацію у Вікіданих
    CMNS: Пауль-Людвіґ Ландсберґ у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Пауль-Людвіґ Ландсберґ (нім. Paul Ludwig Landsberg, Бонн, 3 грудня 1901 — концтабір Заксенгаузен, 2 квітня 1944) — німецький філософ єврейського походження.

    Біографія

    [ред. | ред. код]

    Пауль народився в Бонні, другий син Ернста Ландсберґа, професора римського права та кримінального права Боннського університету, та Анни Сільверберґ.[6]

    Він був провідним представником європейського персоналізму. У підлітковому віці часто відвідував Макса Шелера, учнем якого згодом став, та Романо Гвардіні, тим часом наближаючись до католицизму; у 1928 році отримав кафедру філософії в Боннському університеті.[7]

    Він залишив Німеччину в 1933 році з приходом нацизмуу, знайшовши притулок в Іспанії в Барселоні, а потім у Франції в Парижі з приходом до влади Франциско Франко. Там він співпрацював з журналом Еммануеля Муньє «Esprit».[7]

    Після нацистської окупації Франції відмовився від пропозиції Жака Марітена втекти до Сполучених Штатів, а згодом був схоплений силами гестапо. Загинув 2 квітня 1944 року в нацистському концтаборі Заксенгаузен[7]. У нього залишилася дружина, Магдалена Гофман, яка згодом вийшла заміж у Швейцарії.[6]

    Твори

    [ред. | ред. код]
    • Die Welt des Mittelalters und wir. Ein geschichtsphilosophischer Versuch über den Sinn eines Zeitalters, 1922
    • La Edad Media y nosotros, 1925
    • Pascals Berufung, 1929
    • Einführung in die philosophische Anthropologie, 1934
    • Essai sur l'experience de la mort suivi de Le probleme moral du suicide, 1937
    • Wesen und Bedeutung der platonishchen Adademie, 1923
    • Die Erfahrung des Todes, 1935
    • Zur Soziologie der Erkenntnistheorie, 1931

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    Пауль-Людвіґ Ландсберґ
    у сестринських Вікіпроєктах
    CMNS: Файли у Вікісховищі?
    1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11856918X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. ↑ а б SNAC — 2010.
    4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    5. ↑ CONOR.Sl
    6. ↑ а б 30Giorni - La verità è se opera. web.archive.org. 7 червня 2006. Архів оригіналу за 7 червня 2006. Процитовано 23 вересня 2023.
    7. ↑ а б в Viotto, Piero (2008). Grandi amicizie: i Maritain e i loro contemporanei (італ.). Città Nuova. ISBN 978-88-311-7340-7.

    Посилання

    [ред. | ред. код]