Педро Хоакін Чаморро Карденал

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чаморро.
Педро Хоакін Чаморро Карденал
Ім'я при народженніісп. Pedro Joaquín Chamorro Cardenal
Прізвисько"Martir de las libertades públicas"
Народився23 вересня 1924(1924-09-23)[2]
Гранада, Нікарагуа
Помер10 січня 1978(1978-01-10)[1][2] (53 роки)
Манаґуа, Нікарагуа
Країна Нікарагуа
Діяльністьполітик, журналіст, письменник
Alma materНаціональний автономний університет Мексики і Colegio Centro Américad
Знання мовіспанська[1]
ЗакладLa Prensad
БатькоPedro Joaquín Chamorrod
РодичіErnesto Cardenald
Брати, сестриJaime Chamorro Cardenald і Xavier Chamorro Cardenald
У шлюбі зЧаморро Віолета
Діти (3)Claudia Chamorro Barriosd, Carlos Fernando Chamorrod, Cristiana Chamorro Barriosd і Pedro Joaquín Chamorro Barriosd
Нагороди

Педро Хоакін Чаморро Карденал (24 серпня 1924, Гранада — 10 січня 1978, Манагуа) — нікарагуанський журналіст, видавець преси та політичний діяч; давній опозиційний лідер проти диктатури родини Сомози; з 1952 року — видавець лівого щоденника La Prens, успадкованого від батька; з 1974 року — засновник та голова Спілки демократичних визволень; чоловік Віолети Чаморро.

Його вбили найманці Анастасіо Сомози Дебайле. Машина, у якій сиділи троє терористів, ударом відштовхнула автомобіль Чаморро на узбіччя дороги, після чого у бік журналіста було випущено серію кулеметних пострілів, влучивши у нього 18 разів. Уряд Сомози засудив вбивство та оголосив про розшук винних, але ця позиція викликала недовіру з боку громадськості. Коли 10 січня 1978 року труну з тілом Чаморро було перевезено з лікарні до його будинку, 50 000 громадян пішли за нею. 11 січня у поховальній церемонії взяло участь 30 000 скорботних[3]. Увечері на вулиці Манагуа вийшли демонстранти, які почали підпалювати будівлі та машини, грабувати магазини та кидати каміння на поліцейських, солдатів та пожежників. Торгові організації та профспілки спільно оголосили загальний страйк, вимагаючи ретельного розслідування, водночас кілька партій вимагали відставки Сомози. Смерть Чаморро сприяла об'єднанню різних нікарагуанських опозиційних організацій, а потім і революції під керівництвом ФСЛН, що скинула президента, ненависного його співвітчизникам. Президента, який безуспішно намагався контролювати ситуацію у країні шляхом масових репресій і водночас обіцянок майбутніх реформ.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Munzinger Personen
  3. ↑ Carls Sifakis, Encyklopedia morderstw, Towarzystwo Autorów i Wydawców Prac Naukowych UNIVERRSITAS, Kraków 2007, ISBN 97883-242-0790-9, tłum. Piotr Nowakowski, s. 56.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Карлс Сіфакіс, Енциклопедія вбивств, Товариство авторів і видавців наукових праць UNIVERRSITAS, Краків 2007, ISBN 97883-242-0790-9, переклад Пйотр Новоковський, стор. 56-57.
  • Карденал Чаморо Педро Хоакін[недоступне посилання], [в:] Я ЗНАЮ, безкоштовна енциклопедія — onet.pl
  • Карденал Чаморро Педро Хоакін[недоступне посилання], [в:] PWN Encyclopedia — wp.pl
  • Chamorro Cardenal Pedro Joaquín, [в:] Енциклопедія PWN [онлайн] [доступ 2012-02-17].