Пе́йре д'Алве́рнь, Пейре д'Овернь, Пейре Оверньський (Peire d'Alvernhe, Peire d'Alvergne, Pierre d'Auvergne) (нар. 1130) — трубадур з Оверні (роки творчості 1149–1170).
За різними оцінками, збереглося від 21 до 24 творів цього поета. Він розробляв новий стиль поезії трубадурів — «вишуканий» (trobar prim або trobar ric). «Вишукана манера виразу» поєднувала в собі все найкраще, що могли дати два напрямки лірики трубадурів — «темний» і «легкий» стилі. Середньовічний життєпис називає Пейре Овернського «найкращим у світі трубадурів» до приходу Гіраута де Борнеля.
За словами трубадура Бернара Марті, Пейре Овернський відмовився від духовного сану заради життя мандрівного поета. Можливо, саме він згадується в документах Монпельє від 1148 року під іменами Petrus d'Alvengue і Petrus de Alvernia. Зробивши перерву в своїх мандрах, він провів деякий час в суді Раймбаут d'Aurenga на Cortezon. [Життєпис Пейре свідчить, що він був сином міщанина з єпархії Клермон. Відповідно до нього, Пейре був гарний, привабливий, розумний і вважався «першим найкращим поетом, що перейшли гори (Піренеї)». Пейре бував як при дворах феодалів південної Франції, так і при кастильському дворі. Є припущення, що автором його віди був Дофін Овернський, який знав трубадура в останні роки його життя. Пейре також писав «благочестиві пісні», відомі шість його творів цього жанру, присвячені питанням релігії, благочестя і духовності. За часів Пейре ще не з'явилося поняття «кансо» (canso), вірші трубадурів називалися «верс» (vers). Навіть у роботах більш світської спрямованості, можна виявити моралізаторські впливи Маркабрюна, з творами якого Пейре мав можливість познайомитися. Одна з останніх пісень Маркабрюна є сатирою на Пейре Оверньського.
Aubrey, Elizabeth. The Music of the Troubadours. Indiana University Press, 1996. ISBN 0-253-21389-4.
Egan, Margarita (ed. and trans.) The Vidas of the Troubadours. New York: Garland, 1984. ISBN 0-8240-9437-9.
Gaunt, Simon, and Kay, Sarah. «Appendix I: Major Troubadours» (pp. 279–291). The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. ISBN 0 521 574730.
Harvey, Ruth. «Courtly culture in medieval Occitania» (pp. 8—27). The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. ISBN 0 521 574730.
Léglu, Catherine. «Moral and satirical poetry» (pp. 47—65). The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. ISBN 0 521 574730.
Paterson, Linda. «Fin'amor and the development of the courtly canso» (pp. 28—46). The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. ISBN 0 521 574730.
Spence, Sarah. «Rhetoric and hermeneutics» (pp. 164–180). The Troubadours: An Introduction. Simon Gaunt and Sarah Kay, edd. Cambridge: Cambridge University Press, 1999. ISBN 0 521 574730.