Пере́пічка — поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом.[1]
Перепічку робили із розчинного тіста тоді, коли не вистачало хліба до нової випічки. Закваску не витримували декілька годин, як годилося при виготовленні хліба, а робили значно швидше. Іноді, вчинивши хліб, відбирали частину хлібної розчини, замішували тісто, ліпили невеличкі булочки й випікали, не чекаючи, поки тісто підійде декілька разів. Такі перепічки із дріжджового тіста, які випікають перед хлібом, називаються «підпалки» (в діалектах «підпалок» — синонім слова «перепічка»; пол. podpłomyk).
Пекли перепічки переважно у суботу на сніданок. Сьогодні, попри те, що хліб домашньої випічки майже вийшов з ужитку, пампушки все ще наявні в селянському харчуванні. Сучасні заклади швидкого харчування у тісто, яке використовується для випікання перепічок, загортають сосиски та інші продукти.
Також «перепічкою» раніше називали маленьку пасочку, яку залишають у священика після освячення пасок.