Петер Крюгер

Петер Крюгер
Азимутальний квадрант Крюгера, завершений Яном Гевелієм (1644)
Азимутальний квадрант Крюгера, завершений Яном Гевелієм (1644)
Азимутальний квадрант Крюгера, завершений Яном Гевелієм (1644)
Народився20 жовтня 1580[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Кенігсберг, Прусське герцогство або Королевець, Прусське герцогство Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер6 червня 1639(1639-06-06)[1] (58 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Гданськ, Поморське воєводство, Великопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Прусське герцогство
Річ Посполита Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьматематик, поет, астроном, письменник, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКенігсберзький університет
Лейпцизький університет
Університет Мартіна Лютера Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладҐданська академічна гімназіяd Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіТихо Браге і Йоганн Кеплер Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніЯн Гевелій
Андреас Грифіус
Йоганн Штрауссd Редагувати інформацію у Вікіданих

Пе́тер Крю́гер (нім. Peter Crüger, пол. Piotr Krüger; 20 жовтня 1580 — 6 липня 1639) — німецький математик і астроном XVII століття, коперніканець і поет, учень Тихо Браге і Йоганна Кеплера. У своїх працях, написаних латиною, він підписувався як Crüger. Один з провідних астрономів того часу, учитель Яна Гевелія і Андреаса Ґріфіуса.

Крюгер опублікував трактати з багатьох наукових тем. Він зробив свій внесок у плоску і сферичну тригонометрію, географію і астрономію, а також в технологію астрономічних інструментів.

Біографія і наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Крюгер народився у Кенігсберзі, Прусське герцогство, яке у ті роки входило до складу Польського королівства. У молодому віці осиротів. Здобував освіту в університетах Кенігсберга, Лейпцига і Віттенберга, завершивши навчання у 1606 році. Серед його учителів були Тихо Браге і Йоганн Кеплер. Згодом він перебрався до Данцига (тепер Гданськ), де всю решту життя працював професором поезії і математики в Данцизької академії[pl].

Как філософ і поет, Крюгер підтримував тісні зв'язки з поетом Йоганном Плавіусом[en], який у своєму трактаті «Institutio Poetica» згадує Крюгера у вступному слові. Крюгер присвятив Плавіусу поетичний панегірик, що був опублікований у передмові до трактату Плавіуса «Praecepta logicia».

Під час Тридцятилітньої війни декілька сілезців переховувались у Данцигу від лих війни, серед них і Андреас Ґріфіус, у якого, коли той навчався в Данцизькій академії з 1634 по 1636 рік, Крюгер був наставником[2]. Професори Крюгер і Могінґерт розповіли Гріфіусу про новий стиль німецькомовної поезії. Ґріфіус написав меморіальні вірші, коли в 1638 році померла дитина Крюгера. Кілька років до того Крюгер потоваришував з Мартіном Опіцем, «батьком німецької поезії», який також мешкав у Данцигу.

Крюгер першим видав окремі таблиці логарифмів для тригонометричних функцій і для чисел[3]. В своєму трактаті «Використання логарифмічної тригонометрії» (Praxis Trigonoraetriae logarithmicae, Данциг, 1634), що був дуже популярним і двічі перевидавався (у 1648 та 1654 роках), Крюгер сформулював теорему косинусів у вигляді, зручному для обчислень з логарифмами[4].

У своїй праці «Prognostics» (1631) Крюгер підтримав геліоцентризм Коперника, присвятивши главу IV обговоренню питання, що обертається — Земля чи Сонце навколо Землі. За словами Крюгера, спостереження Галілея підтвердили теоретичні тези Коперника[5]. Разом з тим Крюгер, спираючись на свої багатолітні спостереження комет, виступив проти (помилкового) твердження Галілея про те, що комети — це не космічні тіла, а оптичні явища в атмосфері Землі.

У 1627—1630 роках Крюгер навчав підлітка Яна Гевелія, який згодом став відомим астрономом. Гевелій із вдячністю згадував Крюгера у своїй праці «Machina coelestis».

Помер у 1639 році в Данцигу.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

На честь науковця названо кратер Крюгер на видимому боці Місяця, що розташований на південний захід від Океану Бур.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Synopsis trigonometriae s. doctrinae triangulorum, 1612
  • De hypothetico systemate coeli, 1615
  • Logistica sexagenaria methodice conformata cum canone sexagenario omnibus numeris emendatissimo, 1616
  • Kurtzer Bericht von dem grossen noch zur Zeit scheinenden Cometen, 1618
  • Uranodromus cometicus, 1619
  • Diatribe paschalis, 1625
  • Cupediae astrosophiae, 1630
  • Prognostics, 1631
  • Praxis trigonometriae logarithmicae, 1634
  • Doctrina astronomiae sphaerica, 1635

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #124535062 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). — Lpz.: Duncker & Humblot, 1875—1912. (нім.)
  3. Pioneers.
  4. Вилейтнер Г. История математики от Декарта до середины XIX столетия. — М. : ГИФМЛ, 1960. — С. 320.
  5. The Reception of Copernicus’ Heliocentric Theory: Proceedings of a Symposium Organized by the Nicolas Copernicus Committee of the International Union of the History and Philosophy of Science Toruń, Poland 1973

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Петер Крюгер, піонер тригонометрії (англ.).
  • Prof. Andrzej Januszajtis. The pioneers of science from old Gdańsk. Magic of Gdańsk (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 22 квітня 2020..
  • Crüger, Peter [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] // Worldcat.org