Печери Болгарії
Станом на 2002 р. у Болгарії зареєстровано понад 4,5 тисячі підземних порожнин[1]. Вперше, в XVII ст., про печери в Болгарії згадує учасник Болгарського національного відродження Петар Богдан. Перше Болгарське спелеологічне товариство було створене в 1929 р. Вперше в країні, в 1937 р., для огляду було відкрито печеру Бачо-Киро. В печерах мешкає понад 700 видів безхребетних тварин і 32 з 37, відомих у Європі видів кажанів.
Довжина 15 печер перевищує 2,5 км (найбільші — Духлата, 17600 м; Орлова Чука, 13 155 м); 15 — мають глибину понад 100 м (Барките, — 415 м; Райчовадупка, — 382 м). Привертає увагу велика печера в доломітах (Темната дупка, 7000 м), що включає чотири поверхи, підземну річку, озера, сифони. У Родопах знаходяться велетенські порожнини, утворені гідротермальними водами.
| № | Назва | Населений пункт | Область | Довжина в м |
|---|---|---|---|---|
| 1. | Духлата | Боснек | Перницька | 17600 |
| 2. | Орлова чука | Пепелина | Русенська | 13437 |
| 3. | Ягодинська печера | Ягодина | Смолянська | 8307 |
| 4. | Темната дупка | Лакатник | Софійська | 6000 |
| 5. | Врелото | Боснек | Перницька | 5280 |
| 6. | Голямата Балабанова | Комштиця | Софійська | 4800 |
| 7. | Приказна | Котел | Сливенська | 4782 |
| 8. | Бонинська (Попська) печера | Крушуна | Ловецька | 4530 |
| 9. | Андка | Дряново | Габровська | 4000 |
| 10. | Русе-№213 | Емен | Великотирновська | 3906 |
| 11. | Тизоїн | Губеш | Софійська | 3599 |
| 12. | Система печер Понора Жабокрек | Чирен | Врачанська | 3422 |
| 13. | Райчова дупка | Черний Осим | Ловецька | 3333 |
| 14. | Водната пещера | Церово | Софійська | 3264 |
| 15. | Люцифер | Котел | Сливенська | 3200 |
| 16. | Моровиця | Гложене | Ловецька | 3200 |
| 17. | Еменська печера | Емен | Великотирновська | 3113 |
| 18. | Мгливий сняг | Твирдиця | Сливенська | 3076 |
| 19. | Марина (Парова) дупка | Генчевці | Габровська | 3075 |
| 20. | Бамбалова дупка | Емен | Великотирновська | 2923 |
- Бублейников Ф. Д. Пещеры. — М.: Гос. изд-во культпросвет. лит-ры, 1953. — 111 с.
- Гвоздецкий Н. А. Карст. — М.: Мысль, 1981. — 214 с.
- Максимович Г. А. Основы карстоведения. — Пермь, 1963. — 440 с.
- Chabert Cl. Les grands cavites mondiales en roches noncalcaires. — Paris, 1989. — 84 p.
- Courbon P., Chabert Cl. Atlas des grandes cavites mondiales. — Paris: La Garde, 1986. — 225 p.
- Trimmel H. Hohlenkunde. — Braunschweig: Vieweg, 1968. — 300 s.
- Пълен списък на известните пропасти в България [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Пещера Магура- рисунки на 12000 год. [Архівовано 7 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- Пълен списък на картотекираните пещери [Архівовано 20 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Картотека на българските пещери — www.hinko.org
- ↑ География на България. Физическа и социално-икономическа география. „ФорКом“. 2002. с. 64. ISBN 954-464-123-8.