Плерогіра пухирчаста

плерогіра пухирчаста
плерогіра пухирчаста в океанаріумі
плерогіра пухирчаста в океанаріумі
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Кнідарії (Cnidaria)
Клас: Коралові поліпи (Anthozoa)
Підклас: Шестипроменеві корали (Hexacorallia)
Ряд: Мадрепорові корали (Scleractinia)
Родина: Euphyllidae
Рід: Plerogyra
Вид: Plerogyra sinuosa
Посилання
Вікісховище: Plerogyra sinuosa
Віківиди: Plerogyra sinuosa
Fossilworks: 149015

Плерогира пухирчаста (Plerogyra sinuosa) — вид коралових поліпів, що належать ряду мадрепорові корали родини Euphyllidae[1][2]. Природоохоронний статус виду може розглядатися як близький до загрозливого з небезпекою зникнення у найближчому майбутньому, хоча станом на 2018 рік він не виявляв ознак загрозливого статусу.

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Вид розповсюджений в океанах і морях Австралії та Океанії, у південній частині Середземного моря, в Червоному морі, в районі африканського та євразійського узбережжя Індійського океану[3].

Середовище проживання

[ред. | ред. код]

Корал поселяється в бухтах та на рифах на глибині від 1 до 65 м, при температурі води 25,1-29°С та солоності 33,1 — 35,3 ‰[4].

Опис і спосіб життя

[ред. | ред. код]

Пухирчасті плерогіри живуть колоніями і виділяють так звані «скелетні чашечки» з карбонату кальцію, які, об'єднуючись, формують коралові рифи. Зовні корал схожий на гроно виноградин. Усередині кожної бульбашки-поліпа живуть в симбіозі з ним мікроскопічні водорості, які забезпечують корали поживними речовинами завдяки фотосинтезу. Щоб до водоростей надійшло якомога більше світла, вдень пухирчасті плерогіри роздувають свої щупальця, стаючи схожими на повітряні кулі. За рахунок водоростей, що в них живуть, корали отримують дві третини від добового раціону. Ще третину поживних речовин пухирчасті плерогіри добувають вночі, коли їх щупальця здуваються і перетворюються в знаряддя полювання з жалами. Ними вони полюють дрібних рачків і захоплюють зоопланктон, що пропливає повз.

Зворушливу, але не безкорисливу турботу пухирчасті плерогіри проявляють до своїх симбіотичних водоростей. Щоб забезпечити їм доступ до сонячного світла, корали агресивно борються з конкурентами, які намагаються прилаштуватися по сусідству. Для цього вони використовують цілий набір отруйних щупалець, здатних збільшуватися в кілька разів, і жалять ними суперників, поки ті не загинуть[5].

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Plerogyra sinuosa (Dana 1846). Процитовано 4 June 2015.
  2. ↑ Plerogyra sinuosa (Dana 1846). Integrated Taxonomic Information System. Процитовано 1 February 2015.
  3. ↑ Plerogyra sinuosa (Dana 1846): інформація на сайті МСОП (англ.) 1 February 2015
  4. ↑ Plerogyra sinuosa (Dana 1846) (англ.)
  5. ↑ www.zoopicture.ru (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Cairns, Stephen D. (1999). Atoll Research Bulletin, no. 59. Washington, DC, USA: National Museum of Natural History, Smithsonian Institution. с. 1—46.

Посилання

[ред. | ред. код]