Пліопітек

†Пліопітек
Час існування: міоцен
Нижня щелепа пліопітека
Нижня щелепа пліопітека
Біологічна класифікація
Царство: Тварини
Тип: Хребетні
Клас: Ссавці
Ряд: Примати
Родина: Людиноподібні мавпи (Hominidae)
Рід: Pliopithecoidea
Gervais, 1849
Види

†P. antiquus
†P. bii
†P. canmatensis
†P. piveteaui
†P. platyodon
†P. vindobonensis
†P. zhanxiangi

Посилання
Вікісховище: Category:Pliopithecus
Віківиди: Pliopithecus
EOL: 4528454
Fossilworks: 40887
Щелепа Pliopithecus antiquus вид зверху

Пліопітеки (лат. Pliopithecus) — рід вимерлих приматів з міоцену. Відкритий Едуардом Ларте в Франції, скам'янілості, згодом знайшли і в Швейцарії, Словаччині та Іспанії. Пліопітеки мали схожі до сучасних гібонів розмір і форму, з якими вони можуть бути пов'язані, але навряд чи є їхніми прямими предками. У них були довгі кінцівки, пристосовані до брахації. На відміну від гібонів, вони мали короткий хвіст і лише часткове стереобачення.[1]

Їх прабатьківщиною була Азія, звідки вони поширилися і в Європ, десь біля 17 — 13 мільйонів років тому.[2]

Беган і Гарісон зазначають наступні види в середині роду:[2]

Pliopithecus antiquus раніше називався Pliopithecus piveteaui.[3] Pliopithecus vindobonensis іноді вважається за окремий рід Epipliopithecus.[4][2] Anapithecus є близьким родичем пліопітека і спочатку вважався його підвидом.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Palmer, D., ред. (1999). The Marshall Illustrated Encyclopedia of Dinosaurs and Prehistoric Animals. London: Marshall Editions. с. 291. ISBN 1-84028-152-9.
  2. ↑ а б в Harrison, Terry (2012). Chapter 20 Catarrhine Origins. У Begun, David (ред.). A Companion To Paleoanthropology. Wiley Blackwell. ISBN 978-1-118-33237-5. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 8 листопада 2018.
  3. ↑ Pliopithecus antiquus Blainville 1839. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 8 листопада 2018. Synonym: Pliopithecus piveteaui Hürzeler 1954
  4. ↑ Harrison, T; Gu, Y (1999). Taxonomy and phylogenetic relationships of early Miocene catarrhines from Sihong, China. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 8 листопада 2018.