Полян Павло Маркович | |
---|---|
Псевдо | Нерлер |
Народився | 31 серпня 1952 (72 роки) Москва, СРСР |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | географ, історик, соціолог, демограф |
Alma mater | Географічний факультет Московського державного університетуd |
Науковий ступінь | доктор географічних наук |
Знання мов | російська |
Заклад | Ставропольський державний університет |
Роки активності | 1970 — тепер. час |
Жанр | історія і літературознавство |
Павло Маркович Полян (нар. 31 серпня 1952) — російський географ, публіцист, аматор-літературознавець, письменник. Основна тема як популярізатора літератури — біографія Осипа Мандельштама; як популяризатора історії — депортація народів у СРСР, Голокост.
Часом використовує псевдонім Нерлер.
У 1974 році закінчив географічний факультет МДУ, закінчив аспірантуру Інституту географії АН СРСР, співробітником якого був довгий час. Учень Георгія Лаппо. У 1998 році захистив докторську дисертацію на тему «Географія примусових міграцій в СРСР».
У 1970-1980-ті роки основною темою наукових робіт Поляна були міське розселення, транспортні зв'язки та демографія міст, з середини 1980-х років він займається вивченням історії та географії примусових міграцій.
В роки «перебудови» отримав можливість користуватися закритими КДБ СРСР фондами, а саме — секретною справою репресованого поета Осипа Мандельштама. Під псевдонімом Павел Нерлєр видав декілька публікацій про біографію поета.
У 1991—1993 роках Павло Полян збирав в Німеччині матеріали про долі остарбайтерів[1].
Наприкінці 1990-х років емігрував до Німеччини. Мешкає у місті Фрайбург, є членом місцевої єврейської громади. Одночасно числиться професором Ставропольського державного університету.
Автор і співавтор близько 200 наукових статей.
У 1970-ті роки Павло Полян (який взяв псевдонім Нерлер на ім'я річки Нерлі[2]) був близький до поетичної групи «Московський час»[3] та літературної студії МДУ «Луч»[4]. Полян — був головою мандельштамовського товариства при РДГУ, один з укладачів енциклопедії про творчість Осипа Мандельштама, автор біографічних робіт про Мандельштама і редактор двох його зібрань творів. Є автором двох невиданих збірок віршів (одна з них, написана в 1998 році «Ботанічний сад», розміщена в інтернеті[5]).
Автор численних публіцистичних статей, упорядник збірника спогадів радянських військовополонених-євреїв, які пройшли через систему німецьких концтаборів[6]. Опублікував ряд статей про життя євреїв-іммігрантів з колишнього СРСР у Німеччині, Ізраїлі та США.