Політикон

Анонімний політикон (~1328—1354 роки). 0,51 г., білон Аверс: міські стіни з чотирма вежами, кулі вгорі, квіти з боків. Реверс: хрест в центральному колі, напис +ΠΟΛΙΤΙΚΟΝ

Політикон (грец. Πολιτικόν) — назва білонних монет, що карбувались у Візантійській імперії в середині XIV століття і які характеризуються наявністю на них грецького напису +ΠΟΛΙΤΙΚΟΝ («міський, громадянський»). Своїм оформленням ці монети нагадували скорше тогочасні західноєвропейські монети типу торнезе, ніж традиційні візантійські монети.

Опис

Іконографія багатьох екземплярів візантійських політиконів, що містять легенду навколо великого хреста чи погруддя Діви Марії в центральному колі, наслідує тогочасні західноєвропейські монети типу торнезе, а не традиційні візантійські монети. Більшість політиконів не містять посилання на візантійського імператора, за часів якого вони викарбувані^[1]. Політикони відповідають загальному типу поширених тогочасних європейських монет типу торнезе і мали вагу 0,6–0,8 грама, діаметр 17 мм і вміст срібла 0,200–0,250%.

Однак є кілька винятків. Зокрема, політикон, який зберігається в Кабінеті медалей у Парижі, важить 1,4 грама та має вміст срібла 0,785, що набагато вище, ніж у типових торнезе, але все ще нижче за основну візантійську срібну монету базилікон. Декілька інших за оформленням відповідають двом типам традиційних білонних політиконів, але є більшими, товстішими та важчими (вагою приблизно 2 грами) і виготовлені з міді. Призначення цих мідних монет незрозуміле^[2].

Значення унікального напису +ΠΟΛΙΤΙΚΟΝ, а також місце карбування цих монет довго було предметом дискусій. Як вважається, напис ΠΟΛΙΤΙΚΟΝ вказує на те, що ці монети викарбувані для задоволення певних суспільних потреб (наприклад, як тогочасні французькі монети з написом BVRGENSIS). Починаючи з Гюстава Шлюмберже, історики-нумізмати вважали, що ці монети могли використовуватись як жетони для отримання хліба, але сучасні дослідники вважають їх справжніми монетами^[2].

Історія

Турнесіон імператора Андроніка II Палеолога (правив у 1282—1328 р)

Переважною є думка, що політикони карбували в Константинополі, але через їхній «західний» вигляд також були висунуті припущення, що їх могли карбувати на провінційному візантійському монетному дворі десь поблизу тогочасних франкських держав у Південній Греції. Однак цей тип монет повністю відсутній у знахідках у цій місцевості, і тому їх константинопольське походження здається більш обґрунтованим^[2].

Очевидно, політикон є наступником візантійської емісії монет типу торнезе (відомої грецькою мовою як турнесіон) імператора Андроніка II Палеолога (правління 1282—1328 рр.), і, ймовірно, також мав номінал в 1/96 золотого гіперпірону^[3]. Деякі політикони містять ім'я Андроніка III Палеолога (правління 1328—1341) і, отже, вони можуть бути датовані 1330-ми роками, тоді як анонімну серію можна датувати 1340-ми роками (під час яких у Візантії відбувалась руйнівна громадянська війна), а останні випуски з зображенням Іоанна V Палеолога (правління 1341—1376 та 1379—1391) датуються 1350-ми роками, після чого карбування монет цього типу припинили^[1].

Примітки

1. Grierson, 1982.
2. Grierson, 1999.
3. Hendy, 1985; Grierson, 1999.

Джерела

• Grierson, Philip (1982). Byzantine Coins. London, United Kingdom: Methuen. ISBN 978-0-416-71360-2.
• Grierson, Philip (1999). Catalogue of the Byzantine Coins in the Dumbarton Oaks Collection and in the Whittemore Collection: 1258—1453, Vol. 5. Michael VIII to Constantine XI. Washington, District of Columbia: Dumbarton Oaks. ISBN 978-0-88402-261-9.
• Hendy, Michael F. (1985). Studies in the Byzantine Monetary Economy c. 300—1450. Cambridge, United Kingdom: Cambridge University Press. ISBN 0-521-24715-2.