Політична криза в Парагваї 2017

54-й Президент Парагваю Орасіо Картес

Політична криза в Парагваї — протести у Парагваї, спричинені намаганням президента країни Орасіо Картеса внести зміни до конституції[es], що дозволять йому балотуватися на другий термін. Протести тривали протягом 31 березня — 26 квітня 2017 року.

Передумови

[ред. | ред. код]

Після 35-річного правління Альфредо Стресснера, парагвайського генерала та політика, що займав посаду президента Парагваю з 1954 до 1989 року, до конституції країни від 1992 року було внесено зміни, що забороняють балотуватися на другий президентський термін.[1]

У березні 2017 року до Сенату[es], верхньої палати парламенту Парагваю, було внесено закон, що дозволяє чинному президенту країни Орасіо Картесу балотуватися вдруге. На засіданні, що проводилось у закритій кімнаті, а не в сесійній залі і де були відсутні представники опозиції і голова, більшість депутатів (25 із 45) підтримали цей законопроєкт:[2]

Нічого не було зроблено поза рамками Конституції. На засіданні, де було 25 сенаторів, усе було зроблено в рамках закону, з дотриманням процедур.

— Карлос Філіцола, сенатор, [3]

Вуличні протести

[ред. | ред. код]

Відповідне рішення верхньої палати парламенту спричинило вуличні протести, що охопили столицю країни, місто Асунсьйон. Протестувальники, серед яких є багато відомих місцевих політиків, вступили в сутички з місцевою поліцією — підпалювали автомобільні шини, закидували поліціянтів камінням:[3]

Здійснено державний переворот. Ми будемо чинити опір, і ми закликаємо людей чинити опір разом з нами.

— Дезіре Масі, сенатор-опозиціонер, [4]

Поліція, у відповідь, застосувала до протестувальників сльозогінний газ, водомети та гумові кулі. Як повідомляють місцеві ЗМІ[en], одна людина загинула, понад 30 — поранено, близько 200 — затримано поліцією.[5] Про поранення серед поліціянтів заявило міністерство внутрішніх справ[es] країни.[2] Загибель демонстранта спричинила відставку міністра внутрішніх справ Тадея Рохаса і начальника поліції Кріспуло Сотело:[6]

Ми працюємо над тим, щоб визначити відповідальних.

— Лоренцо Лескано, тимчасовий виконувач обов’язки глави МВС, [6]

Захоплення будівлі Сенату

[ред. | ред. код]

Навколо будівлі Сенату протестувальники збудували барикади, а пізніше взяли саму будівлю штурмом: завалили огорожу, розбили ввікна, увірвалися в споруду.[5] Захопивши парламент, протестуючі обшукали і підпалили кабінети тих депутатів, що голосували за відповідні зміни до конституції.[1]

Рішення нижньої палати

[ред. | ред. код]

Спікер нижньої палати парламенту[es] Парагваю заявив, що засідання у суботу, 1 квітня, де мало б вирішуватись питання підтримки законопроєкту не відбудеться.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в У Парагваї підпалили парламент через президента. bbc.com. 1 квітня 2017. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
  2. а б Валерій Сааков (1 квітня 2017). У Парагваї демонстранти захопили будівлю парламенту. dw.com. Процитовано 1 квітня 2017.
  3. а б Наталія Скофенко (1 квітня 2017). Парагвай: парламент у вогні. Euronews. Архів оригіналу за 1 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
  4. У Парагваї демонстранти взяли штурмом будівлю парламенту. Українська правда. 1 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
  5. а б У Парагваї, внаслідок протестів, загинула одна людина. UA: Перший. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.
  6. а б Альона Мазуренко (2 квітня 2017). Президент Парагваю звільнив начальника поліції і голову МВС. Українські національні новини. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 2 квітня 2017.