Понте алла Каррайя | |
---|---|
Понте алла Каррайя | |
43°46′13″ пн. ш. 11°14′50″ сх. д. / 43.77024167° пн. ш. 11.24724722° сх. д. | |
Офіційна назва | Ponte alla Carraia |
Країна | ![]() ![]() |
Розташування | Флоренція ![]() |
Перетинає | Арно |
Тип конструкції | п’ятиарковий міст |
Матеріал | деревина[1] і камінь[1] ![]() |
Загальна довжина | 140 м ![]() |
Ширина | 14 м ![]() |
Відкрито | 1948 (реконструкція) |
Конструктор, архітектор | Lapo Tedescod[1] ![]() |
![]() | |
![]() ![]() |
Понте алла Каррайя (італ. Ponte alla Carraia,МФА: [Car•rà•ia]) — п’ятиарковий міст через річку Арно у Флоренції.
Перша згадка про міст (на той час дерев’яний) датована 1218 роком. Тоді він називався Новим мостом (Понте Нуово)[2] і був другим мостом після дерев’яного попередника Старого мосту (Понте Веккіо).
Зруйнований у 1274 через повінь, міст був невдовзі відновлений, але в 1304 знову завалився під вагою натовпу, що зібрався дивитися виставу.
Це був перший міст у Флоренції, відновлений після руйнівної повені 1333 року. Можливим його архітектором вважають Джотто. Пошкоджений в черговий раз у 1557 році, міст був реконструйований за доручення Козімо I Медічі, за проектом Бартоломео Амманаті. У XIX ст. міст був розширений для проходу транспорту.
У 1944 був підірваний відступаючими німецько-фашистськими військами. У 1948 відновлений за проектом архітектора Етторе Фаджуолі.
Сусідніми мостами є Понте Санта Трініта (на схід) і Понте Амеріго Веспуччі (на захід).