Попелюшка (мультфільм, 1979)

Попелюшка
Видмальований
Жанрказка
РежисерАксенчук Іван Семеновичd Редагувати інформацію у Вікіданих
СценаристАльберт Сажин
На основіПопелюшка[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ОператорБорис Котов
КомпозиторІгор Цветков
КінокомпаніяСоюзмультфільм Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість17 хв.[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваросійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 0222511
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Попелюшка (значення).

«Попелюшка» — радянський мультиплікаційний фільм, створений в 1979 році на студії «Союзмультфільм» за однойменною казкою Шарля Перро. У 1982 році включений до збірки мультфільмів «Пригоди чарівного глобусу або Витівки відьми» (нова редакція, 1991).

Сюжет

[ред. | ред. код]

Героями фільму стали сварлива мачуха, дві її ліниві та несимпатичні доньки, безвільний чоловік-лісник та падчерка-служниця Попелюшка. Попелюшка за допомогою феї потрапляє на королівський бал, де знайомиться з принцом. Чарівність феї зникає опівночі, Попелюшка тікає, втрачаючи кришталевий черевичок. І все закінчується успішно.

Творці

[ред. | ред. код]
  • автор сценарію — Альберт Сажин
  • вірші Генріха Сапгіра
  • режисер — Іван Аксенчук
  • художник-постановник — Галина Шакицька
  • оператор — Борис Котов
  • композитор — Ігор Цвєтков
  • звукооператор — Володимир Кутузов
  • помічники: З. Кредушинська, Т. Попова
  • художники: Володимир Морозов, Ірина Світлиця, В. Максимович
  • монтажер — Олена Тертична
  • редактор — Петро Фролов
  • художники-мультиплікатори: Олег Сафронов, Олександр Панов, Віктор Лихачов, Марина Восканьянц, Володимир Шевченко, Йосип Куроян
  • ролі озвучували:
Тетяна Шабельникова — Попелюшка
Ігор Іванов — принц
Людмила Шапошникова — мачуха
Ельвіра Бруновська — фея
Всеволод Ларіонов — герольд
  • Директор картини — Нінель Липницька

Створення

[ред. | ред. код]

Важливе місце у мультфільмі, як і в інших роботах, Іван Аксенчук приділяв музиці [2].

Режисер легко йшов на технологічне новаторство — у цьому мультфільмі художник-постановник Галина Шакицька намалювала всі фони на оксамитовому папері[3].

Відгуки

[ред. | ред. код]

Історик художньої мультиплікації, співробітник НДІ Кіномистецтва Георгій Бородін свідчить, що поряд з іншими радянськими мультфільмами «Попелюшка» здобула широку популярність у 1970—1980-х роках[4].

Світлана Верхоланцева на сайті «Наш фільм» зазначає, що «завдяки віршам Генріха Сапгіра мультфільм за сценарієм Альберта Сажина виглядає напрочуд легко»[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Капков, 2006.
  3. ↑ Георгий Бородин (10 листопада 2008). К 90-летию Ивана Аксенчука. «Аниматограф». Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.
  4. ↑ Георгий Бородин (1999—2013). Киностудия «Союзмультфильм». «Союзмультфильм». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 серпня 2016. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |accessyear= (можливо, |access-date=?) (довідка)
  5. ↑ Светлана Верхоланцева. «Золушка» – история об удивительной красоте. Наш фильм.ру. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 28 серпня 2016.

Література

[ред. | ред. код]

Сергей Капков. Иван Аксенчук // Наши мультфильмы / Арсений Мещеряков, Ирина Остаркова. — Интеррос, 2006. — ISBN 5-91105-007-2. Архивная копия от 28 августа 2007 на Wayback Machine

Посилання

[ред. | ред. код]