Олександр Павлович Попов | |||||
---|---|---|---|---|---|
Голова КМДА | |||||
16 листопада 2010 — 14 грудня 2013 | |||||
Президент | Віктор Янукович | ||||
Попередник | Леонід Черновецький | ||||
Наступник | Анатолій Голубченко (в. о.), Володимир Макеєнко | ||||
Міністр з питань житлово-комунального господарства України | |||||
11 березня 2010 — 17 червня 2010 | |||||
Президент | Віктор Янукович | ||||
Прем'єр-міністр | Микола Азаров | ||||
Попередник | Олексій Кучеренко | ||||
Наступник | Юрій Хіврич | ||||
Міністр з питань житлово-комунального господарства України | |||||
21 березня 2007 — 18 грудня 2007 | |||||
Президент | Віктор Ющенко | ||||
Прем'єр-міністр | Віктор Янукович | ||||
Попередник | посада заснована | ||||
Наступник | Олексій Кучеренко | ||||
Народився | 22 листопада 1960 (64 роки) Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР | ||||
Відомий як | політик | ||||
Громадянство | СРСР → Україна | ||||
Національність | українець | ||||
Alma mater | Тюменський державний архітектурно-будівельний університетd (1982) | ||||
Політична партія | Партія регіонів ОПЗЖ | ||||
Нагороди | |||||
Підпис | [[Зображення:|128px|class=skin-invert-image]] | ||||
Медіафайли у Вікісховищі | |||||
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
6-го скликання | |||
Партія регіонів | 12 листопада 2007 | — | 11 березня 2010[1] |
Олекса́ндр Па́влович Попо́в (нар. 22 листопада 1960, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР) — український проросійський [1] [2] політик, член Партії регіонів, міністр з питань житлово-комунального господарства України (2007, 2010), народний депутат Верховної Ради України 6-го скликання, голова Київської міської державної адміністрації з 16 листопада 2010 року — 14 грудня 2013. Відсторонений від обіймання посади 14 грудня 2013 року[2] у зв'язку з підозрою у причетності до порушення конституційних прав громадян, які 30 листопада 2013 року перебували на Майдані Незалежності в м. Києві[3][4]. Звільнений з посади 25 січня 2014 року[5][6].
Народився 22 листопада 1960 у місті Кривий Ріг. Мати Ганна Харитонівна (1936–2012) — будівельник; дружина Ірина Володимирівна (1961) — музичний керівник дитсадка; син Дмитро (1985); дочка Ольга (1993).
Випускник ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2 м. Горішні Плавні (тодішнє м. Комсомольськ). Тюменський інститут на факультет промислового і цивільного будівництва (1977–1982),
1982–1984 — служба в армії.
1984–1986 — майстер дільниці БУ № 1 тресту «Кременчукрудбуд».
1986–1987 — виконроб РБУ Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.
1987–1993 — служба в органах КДБ, СБУ, в підрозділах захисту національної економіки.
1993–1994 — начальник відділу маркетингу, віце-президент з маркетингу та економіки фірми «Інкомбуд».
1994—2007 — голова Комсомольської міської ради народних депутатів; Комсомольський міський голова.
1995–2000 — заступник голови правління Асоціації міст Полтавщини. У 2000-2006 — голова правління Асоціації міст Полтавщини. Також в цей період — член Української делегації в Конгресі місцевих та регіональних рад Ради Європи.
1998–2000 — член Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при Президентові України.
1 березня — 12 травня 2007 — заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України[7].
12 травня 2007-–18 грудня 2007 — Міністр житлово-комунального господарства України[8].
18 грудня 2007 — 11 березня 2010 — Народний депутат України 6-го скликання, обраний за списком Партії регіонів (№ 19). Заступник голови Комітету ВРУ з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіональної політики.
11 березня — 17 червня 2010 — Міністр житлово-комунального господарства України[9].
17 червня — 16 листопада 2010 — перший заступник голови Київської міської державної адміністрації.
16 листопада 2010 — 14 грудня 2013 — голова Київської міської державної адміністрації.
14 грудня 2013 року названий серед відповідальних за силовий розгін та побиття мітингувальників Євромайдану (разом з очільником київської міліції Валерієм Коряком та заступником секретаря РНБО Володимиром Сівковичем. На першому ж допиті повідомив, що виконував розпорядження секретаря РНБО Андрія Клюєва[10].
З 27 жовтня 2014 — співзасновник компанії OFFER UA, яка займається зовнішньоекономічною діяльністю (експортно-імпортні операції).
З 16 травня 2017 — голова Наглядової ради Спілки малих та середніх експортерів, яка є активним учасником Канадського проекту «Проміс».
Вночі з 29 на 30 листопада 2013 року силовики розігнали студентську акцію протесту на Майдані Незалежності. Попова звинуватили у причетності до організації розгону, зокрема, у змові з іншими посадовими особами та спробі використати встановлення новорічної ялинки як привід для силового втручання. 2024 року Шевченківський районний суд Києва закрив справу у зв'язку із закінченням терміну давності. [https://news.telegraf.com.ua/ukr/ukraina/2024-12-07/5889374-stav-golovoyu-kmda-zavdyaki-yanukovichu-i-buv-zvinuvacheniy-u-rozgoni-maydanu-de-zaraz-popov-ta-shcho-pro-nogo-vidomo
У березні 2013 року Київ був паралізований рекордними снігопадами через недбалість міської влади, зокрема Попова. Ситуацію вдалося врегулювати лише за кілька днів за допомогою військової техніки. Попова критикували за нездатність підготувати місто до екстремальних погодних умов. За інформацією ЗМІ [3], коли у Києві вирувала негода, Попов був у Варшаві на футбольному матчі.
Передвиборча кампанія Олександра Попова, який посів друге місце на виборах мера Києва, профінансували родичі та експомічник народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віталія Борта, який відомий голосуванням за "диктаторські закони" Януковича та підтримкою референдумів на території ОРДЛО. [https://www.slidstvo.info/news/groshi-na-kampaniyu-oleksandra-popova-dalo-otochennya-nardepa-opzzh-yakyj-pidtrymav-referendum-na-donbasi/
Спорт, риболовля.
Одружений, має сина та доньку.