Порніфікація
| Порніфікація | |
 | |
| Названо на честь | порнографія і трансформаціяd |
|---|---|
Порніфікація — проникнення в культуру елементів секс-індустрії та сексуалізація західної культури, яку іноді називають культурою розпусти.[1] Порніфікація є продуктом широкого поширення порнографії в Інтернеті і впливає на те, як жінок та дівчат, а також чоловіків та хлопців, сприймають у суспільстві.
Порнографія, зокрема використання сексуалізованих зображень жінок, демонструє, «як патріархальна влада діє у сфері репрезентації гендеру».[2] Порніфікація пов'язана з сексуальною об'єктивацією, об'єктивацією, дегуманізацією, мізогінією, расизмом, сексизмом та гендерними стереотипами.
Порнографічна література є однією з найперших форм медіа про людську сексуальність. Еротика була формою соціального протесту проти цінностей тогочасної культури. Наприклад, книга «Романс хтивості», написана в кількох томах між 1873 і 1876 роками, описувала гомосексуальність та інцест, коли цінності вікторіанської епохи увічнювали чистоту і невинність.[3] Книга Маркіза де Сада 120 днів Содому (1785), а пізніше фільм на її основі (1976) сприяли популяризації надзвичайно жорстоких сексуальних практик та перверсій.
Найактивніше ж порнографія почала інфільтруватись в основну культуру в другій половині ХХ століття, тепер відому як золота доба порно, з поширенням порнографічних фільмів. Кілька фільмів «золотої доби» посилалися на мейнстримні назви фільмів, зокрема «Аліса у Дивокраї» (1976), «Флеш Гордон» (1974), «Відкриття Місті Бетховен» (1976) і «Крізь Задзеркалля» (1976). Порніфікація також фігурує в дискурсах постфемінізму Аріель Леві,[4] Наташі Волтер,[5] Феони Етвуд і Браяна Макнейра.[1][6]
.jpg)
Бернадетт Бартон, професорка соціології та ґендерних досліджень Університету штату Морхед, наводить як приклад «розпусної культури» слова Дональда Трампа про його ставлення до жінок (зокрема те, що він публічно хвалився сексуальним насильством).
Танці на пілоні стали формою вправи для жінок із передмість, а сексуальні слова потрапляють у повсякденні публічні заяви.[7]
Комерційно успішний фільм «П'ятдесят відтінків сірого», в якому детально описуються сцени садомазохізму та інших сексуальних перверсій[8], завдяки масштабній рекламній кампанії на основі книги, проданої понад 31 мільйоном екземплярів у світі, став феноменом масової культури, що пропагує БДСМ-практики в широких громадських колах.[9]
.svg){kind=small}
У книзі «Жінки в популярній культурі» Маріон Меєрс ілюструє, що на зображення жінок у сучасному суспільстві в першу чергу впливає «поширення порнографії та її гіперсексуалізація жінок і дівчат, а також комерціалізація цих образів для глобального ринку».[10]
Наслідки перегляду фільмів про секс та вчинення сексуального насильства є предметом значних дискусій. Ряд досліджень доводить, що насильство в медіа корелює з більшою жорстокістю глядачів[11][12], хоча зв'язок між фільмами та поведінкою глядачів є складним.
Підлітки, які бачили на телебаченні контент надзвичайно сексуального характеру, частіше «поводилися старше» від свого віку.[12]
Реклама Carl's Jr. 2016 року, яка зображала легко одягнених жінок та містила непристойну мову, у 2019 році, під впливом руху #MeToo, була замінена підходом, орієнтованим на їжу.[13]
- ↑ а б McNair, Brian (2009), From porno-chic to porno-fear: the return of the repressed (Abstract), у Attwood, Feona (ред.), Mainstreaming Sex: The Sexualisation of Western Culture, London: IB Taurus, с. 110—130, ISBN 978-1-84511-827-3.
- ↑ Woodward, Kath (2011), Gendered bodies: gendered representations, у Woodward, Kath (ред.), The Short Guide to Gender, The Policy Press, University of Bristol, с. 85, ISBN 978-1-84742-763-2.
- ↑ Anonymous (1873–1876). The Romance Of Lust (вид. 1892). United Kingdom: Grove Green. OCLC 760964009.
- ↑ Levy, Ariel (2006). Female chauvinist pigs: women and the rise of raunch culture. New York: Free Press. ISBN 9780743284288.
- ↑ Walter, Natasha (2010). Living dolls: the return of sexism. London: Virago. ISBN 9781844084845.
- ↑ McNair, Brian (2013). Porno? Chic!: how pornography changed the world and made it a better place. Abingdon, Oxon New York, NY: Routledge. ISBN 9780203134153.
- ↑ Barton, Bernadette (March 2021). The Pornification of America: How Raunch Culture Is Ruining Our Society. NYU Press. с. 232. ISBN 9781479894437.
- ↑ James, E.L. (2012). Fifty shades of Grey. New York: Vintage Books. ISBN 9780872723269.
- ↑ Grinberg, Emanuella (13 липня 2012). Explaining Fifty Shades wild success. CNN.
- ↑ Meyers, Marian (May 2008). Women in Popular Culture: Representation and Meaning. Hampton Press.
- ↑ Sexual assault and the media. stopvaw.org. Stop Violence Against Women, the Advocates for Human Rights. 13 липня 2009. Процитовано 5 грудня 2016.
- ↑ а б Sapolsky, Barry; Molitor, Fred; Luque, Sarah (March 2003). Sex and violence in slasher films: re-examining the assumptions. Journalism and Mass Communication Quarterly. Sage. 80 (1): 26—38. doi:10.1177/107769900308000103.
- ↑ Hsu, Tiffany (13 листопада 2019). Carl's Jr.'s Marketing Plan: Pitch Burgers, Not Sex. The New York Times.
With sales slipping, a fast-food chain notorious for featuring scantily clad women has decided on a food-centric message.
- Tyler, Meagan; Quek, Kaye (April–June 2016). Conceptualizing pornographication: a lack of clarity and problems for feminist analysis. Sexualization, Media, and Society. SAGE. 2 (2): 237462381664328. doi:10.1177/2374623816643281. Pdf.
- Sørensen, Anette Dina (2005). Pornophication and gender stereotyping in mass culture in Denmark (PDF). Tallinn, Estonia. Paper presentation at the conference 'Nordic Forum', Tallinn, Estonia 8 June 2005. (Sørensen is project manager, The Nordic Institute of Women and Gender Studies, (NIKK), Oslo University.)
- Paasonen, Susanna; Nikunen, Kaarina; Saarenmaa, Laura (2007). Pornification: sex and sexuality in media culture. Oxford New York: Berg. ISBN 9781845207038.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |