Поховання з колісницею

Малюнок поховання Ла-Горж-Меє; колісничного поховано вище від його господаря
Ще одне французьке поховання

Поховання з колісницею — поховання, в якому померлого поховано разом із колісницею, зазвичай включно з конями та іншим майном. Трапляються також поховання людини з конем[en] (без колісниці).

Знахідки

[ред. | ред. код]

Новокорсунський курган на Кубані в Росії містить возове поховання майкопської культури (де також є коні). Два масивних дерев'яних колеса з цього кургану датовано другою половиною IV тисячоліття до н. е. Невдовзі кількість таких поховань у цьому регіоні Північного Кавказу зросла в рази[1][2].

Найдавніші відомі справжні колісниці датуються приблизно 2000 роком до н. е. в похованнях культури Синташта-Петровка в сучасній Росії у скупченні вздовж верхів'я річки Тобол, на південний схід від Магнітогорська. Вони містять колісниці зі спицями, запряжені двома конями. Культура принаймні частково походить від ранішої ямної культури, де знайдено кілька поховань у возах, і деякі вчені трактують її як індоіранські. У похованні з колісницею біля озера Криве (Челябінська область, Росія) знайдено череп коня, три горщики, дві щічні ремені від вуздечки, наконечники списів і стріл[3].

Пізніші поховання з колісницями[en] зустрічаються в Китаї. Найвідоміше з них виявлено 1933 року в Хоугані (Аньян) у центральній китайській провінції Хенань, і датується правлінням короля У Дін із династії Шан (близько 1200 року до н. е.). Поховання з колісницею в Західній Чжоу (IX століття до н. е.) розкопано 1955 року в Чжанцзяпо (Чан'ань)[4].

В Європі поховання з колісницями відомі від залізної доби: Саламін (Кіпр, VIII століття до н. е.), Томба Реголіні Галасі в Етрурії (Італія, VII століття до н. е.) і в Байльнгрісі (гальштатська культура С, VII століття до н. е., Німеччина). Поховання з колісницею — характерний кельтський звичай залізної доби; тоді як дерев'яна колісниця руйнується, кінська збруя, як правило, бронзова, зберігається добре, і є достатньо залишків від залізних колісних ковпаків та інших залізних деталей, щоб можна було зробити обґрунтовану реконструкцію. Так ховали лише найбагатших, тому часто є багато іншого могильного інвентарю. Одним із найвідоміших є поховання з колісницею у Вальдальгесгаймі[en] (IV століття). Виявлено також поховання в Ла-Горж-Меє (Марна, Франція, IV століття до н. е.[5]) та в Сомме-Біонні (450—300 роки).

Окрім етруської гробниці, в Італії є два поховання з колісницями у Сесто-Календе, на південь від озера Маджоре, представників культури Голасекка[en], датовані VII і VI століттями до н. е., що містять зброю, прикраси та велику ситулу[en][6], а раніше поховання тієї ж культури в Ка' Морта — Комо (близько 700 року до н. е.), містило чотириколісний візок.

В Англії поховання з колісницями характерні для культури Аррас[en] залізної доби, пов'язаної з племенем паризіїв, і майже обмежуються нею. Знахідки таких поховань рідкісні, і поховані особи, імовірно, були ватажками або іншими шляхтичами. Поховання з колісницею Ветванг Слек[en] (близько 300 року до н. е.) незвичайне тим, що разом із колісницею поховали жінку[7]. 2017 року в Поклінгтоні (Східний Йоркширський Райдінг) розкопано ще одне поховання з колісницею, датоване 320—174 роками до н. е. Це було перше знайдене у Великій Британії поховання з колісницею разом із конями. Окрім скелетів поні та залізних фрагментів кузова колісниці, знайдено останки ймовірного колісничного. Дуже добре у могилі зберігся бронзовий щит[8][9][10]. Паула Вейр, керівна директорка MAP Archaeological Practice Ltd, сказала:[11]

Ці відкриття мають розширити наше розуміння культури Аррас (середньої залізної доби), а датування артефактів у безпечних контекстах є винятковим.

У Великій Британії відомо приблизно 21 місце, яке охоплює приблизно чотири століття, практично всі в Східному Йоркширському Райдінгу[12]. Колісниці з Феррібриджа[en] і Ньюбриджі[en] (поблизу Единбурга) незвичайні для Британії, оскільки лише вони поховані неушкодженими[13]. Схоже, звичай поховання зник після римського завоювання Британії.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Christoph Baumer, The History of Central Asia: The Age of the Steppe Warriors. I.B. Tauris, 2012 ISBN 1780760604 p90
  2. ↑ Chris Fowler, Jan Harding, Daniela Hofmann, eds, The Oxford Handbook of Neolithic Europe. OUP Oxford, 2015 ISBN 0191666882 p. 113
  3. ↑ David S. Anthony, The Horse, The Wheel and Language: How bronze age riders from the Eurasian steppes shaped the modern world (2007), pp. 397—405.
  4. ↑ Excavation of Zhou Dynasty Chariot Tombs Reveals More About Ancient Chinese Society. People’s Daily Online. 16 березня 2002. Процитовано 10 жовтня 2010.
  5. ↑ Le Musée des Antiquités nationales: Les Âges du fer: La tombe à char de " La Gorge-Meillet " [Архівовано 11 січня 2010 у Wayback Machine.]
  6. ↑ The Princely Tombs of Sesto Calende. Untitled Document. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 18 серпня 2010.
  7. ↑ British Museum: The Wetwang Chariot Burial
  8. ↑ Keys, David (30 березня 2017). Iron Age chariot and horse found buried together in Yorkshire. The Independent. Архів оригіналу за 22 April 2017. Процитовано 17 квітня 2017.
  9. ↑ Celtic warrior from 2,000 years ago buried in chariot with weapons and ponies hailed as most important find of its kind in UK. The Independent. 6 грудня 2019. Процитовано 10 грудня 2019.
  10. ↑ Iron Age shield found in Pocklington is "one of most important ancient finds this millennium". Yorkshire Post. 5 грудня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
  11. ↑ Iron Age shield found in Pocklington is "one of most important ancient finds this millennium". The Telegraph. 5 грудня 2019. Процитовано 10 грудня 2019.
  12. ↑ Yorkshire History: Iron Age Chariot Burials
  13. ↑ British Archaeology 76, May 2004

Посилання

[ред. | ред. код]