Премія Ганни Арендт

Премія Ганни Арендт
нім. Hannah-Arendt-Preis für politisches Denken
Країна  Німеччина
Тип politics awardd
На честь: Ганна Арендт
Нагородження
Нагороджені:
Черговість
Сайт hannah-arendt-preis.de

Премія Ганни Арендт за політичну думку (нім. Hannah-Arendt-Preis für politisches Denken) — це нагорода, яка присуджується особам, що представляють традицію політичної теоретикині Ганни Арендт, особливо щодо тоталітаризму[1]. Щорічно вручається філософам, історикам, філологам та громадським діячам за критичне осмислення сучасної політики. Вона фінансується німецьким Фондом Гайнріха Белля (пов’язаний з Союзом 90/Зелені) та урядом Бремена в 1994 році[2] і присуджується міжнародним журі.[3] Премію заснували порівняно недавно — 1994-го року, на честь американки німецького походження Ганни Арендт, учениці Хайдеґера та Ясперса, яка емігрувала на початку 40-х років у США. Призовий фонд становить 10 000 євро.[4][5]

Лауреати

[ред. | ред. код]
Призери
Рік Особи Країна
1995 Агнес Геллер Ágnes_Heller[en] Угорщина
1996 Франсуа Фюре Франція
1997 Фраймут Дуве Freimut_Duve[en] Німеччина
Йоахім Гаук Німеччина
1998 Антьє Фольмер Німеччина
Клод Лефор Claude_Lefort[en] Франція
1999 Массімо Каччарі Massimo_Cacciari[en] Італія
2000 Олена Боннер Росія
2001 Ернст Фольрат Німеччина
Даніель Кон-Бендіт Франція, Німеччина
2002 Джанні Ваттімо Gianni_Vattimo[en] Італія
2003 Майкл Ігнатьєв Канада
2004 Ернст-Вольфганг Бекенфьорде Ernst-Wolfgang_Böckenförde[en] Німеччина
2005 Вайра Віке-Фрейберга Латвія
2006 Юлія Кристева Болгарія, Франція
2007 Тоні Джадт Об'єднане Королівство
2008 Віктор Заславський Victor_Zaslavsky[en] Росія
2009 Курт Флеш Kurt_Flasch[en] Німеччина
2010 Франсуа Жульєн François_Jullien[en] Франція
2011 Навід Кермані Navid_Kermani[en] Німеччина, Іран
2012 Іфаат Вайс Ізраїль
2013 Тімоті Снайдер Сполучені Штати
2014 Надія Толоконнікова Росія
Марія Альохіна Maria_Alyokhina[en] Росія
Юрій Андрухович Україна
2016 Крістіан Тайхман Німеччина
2017 Етьєн Балібар Франція
2018 Енн Петтіфор Ann_Pettifor[en] Південна Африка,

Об'єднане Королівство

2019 Роджер Берковіц Сполучені Штати
Джером Кон Сполучені Штати
2021 Джил Лепор Jill_Lepore[en] Сполучені Штати
2022 Сергій Жадан Україна
2023 Маша Гессен Росія, Сполучені Штати

Дискусія

[ред. | ред. код]

У 2023 році голова бременського відділення Німецько-ізраїльського товариства Герман Кун написав відкритого листа із закликом призупинити премію Маші Гессен через заперечення проти їхнього есе «У тіні Голокосту» в The New Yorker. Гессен порівняв блокаду сектора Газа з єврейськими гетто, створеними нацистською Німеччиною, заявивши, що «гетто ліквідовано» в контексті ізраїльського вторгнення в сектор Газа у 2023 році. Фонд Гайнріха Белля спочатку оголосив, що не буде спонсорувати нагороду, а потім пізніше оголосив, що нагорода буде вручена на меншій церемонії.[6][7]

У відповідь на критику Гессен сказав, що «Ганна Арендт не отримала б премію Ганни Арендт, якби ви застосували до неї такі критерії», і посилався на часті порівняння політики Арендт та ідеології Ізраїлю з нацистською Німеччиною. У есе The New Yorker вони процитували лист Арендт 1948 року, в якому партія Менахема БегінаХерут — порівнювалася з нацистами.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hannah Arendt – DW. dw.com (англ.). Процитовано 25 березня 2024.
  2. GmbH, ARCult Media. Kulturpreise.de : Hannah Arendt-Preis für politisches Denken. www.kulturpreise.de (нім.). Процитовано 25 березня 2024.
  3. Hannah Arendt Award | Heinrich Böll Stiftung. www.boell.de (англ.). Процитовано 25 березня 2024.
  4. Henkenberens, Carolin. Arendt-Preis verliehen. weser-kurier-de (нім.). Процитовано 25 березня 2024.
  5. Tagespost, Die (1 грудня 2017). Die Tagespost. die-tagespost.de (нім.). Процитовано 25 березня 2024.
  6. а б Lapin, Andrew (15 грудня 2023). Masha Gessen will receive Hannah Arendt Prize after all, following controversy over Gaza essay. Jewish Telegraphic Agency (амер.). Процитовано 25 березня 2024.
  7. Author receives German prize in scaled-down format after comparing Gaza to Nazi-era ghettos. AP News (англ.). 16 грудня 2023. Процитовано 25 березня 2024.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]