Премія Плімптона

Премія Плімптона — це щорічна нагорода в розмірі 10 000 доларів США, яку видавництвоThe Paris Review вручає авторам, які раніше не публікувалися або початківцям, чиї художні твори були нещодавно опубліковані цим виданням. [1]

Нагорода була названа на честь довголітнього редактора The Paris Review Джорджа Плімптона, який помер у 2003 році. Премію Плімптона фінансують Сара Плімптон, його вдова, і Террі МакДонелл, президент ради директорів The Paris Review.

Лауреати премії Плімптон

[ред. | ред. код]
  • 1993: Macia Guthridge, за Bones[2]
  • 1994: Вікрам Чандра, за Dharma"[2]
  • 1995: Lise Goett, за Three Poems[2]
  • 1996: Елізабет Ґілберт, за The Famous Torn and Restored Lit Cigarette Trick[2]
  • 1997: Мартін Мак-Дона, за The Cripple of Inishmaan[2]
  • 1998: Julie Orringer, за When She Is Old and I Am Famous[2]
  • 1999: Деніел Лібман, за In the Belly of the Cat[2]
  • 2000: Karl Iagnemma, за On the Nature of Human Romantic Interaction[2]
  • 2001: Джон Барлоу, за Eating Mammals[2]
  • 2002: Wells Tower, за The Brown Coast[2]
  • 2003: Yiyun Li, за Immortality[2]
  • 2004: Malinda McCollum, за The Fifth Wall[2]
  • 2007: Benjamin Percy, за Refresh, Refresh[2]
  • 2008: Jesse Ball, за The Early Deaths of Lubeck, Brennan, Harp, and Carr[2]
  • 2009: Alistair Morgan, за Departure[2]
  • 2010: Caitlin Horrocks, за At the Zoo[2]
  • 2011: April Ayers Lawson, за Virgin[2]
  • 2012: Amie Barrodale, за William Wei[2]
  • 2013: Ottessa Moshfegh, за Disgust and Bettering Myself[2]
  • 2014: Емма Клайн, за Marion[2][3]
  • 2015: Atticus Lish, за Preparation for the Next Life[2]
  • 2016: David Szalay, за Youth and Lascia Amor e siegui Marte
  • 2017: Alexia Arthurs, за Bad Behavior
  • 2018: Isabella Hammad, за The Parisian[4]
  • 2019: Kelli Jo Ford, за Hybrid Vigor[2]
  • 2020: Jonathan Escoffery, за Under the Ackee Tree[2]
  • 2021: Eloghosa Osunde, за Good Boy[5]
  • 2022: Chetna Maroo, за Brothers and Sisters[6]
  • 2023: Harriet Clark, за Descent[7]
  • 2024: Moira McCavana, за Every Hair Casts a Shadow[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The Plimpton Prize. The Paris Review. Процитовано 24 листопада 2009.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю About the Paris Review. The Paris Review. Процитовано 15 липня 2012.
  3. ↑ Kachka, Boris (9 жовтня 2014). 13 Things to Know About Emma Cline and Her $2 Million Manson-Family Novel. Vulture. Процитовано 5 квітня 2016.
  4. ↑ The Paris Review (7 березня 2018). Isabella Hammad Wins 2018 Plimpton Prize; David Sedaris Wins Terry Southern Prize. The Paris Review (англ.). Процитовано 11 липня 2019.
  5. ↑ Caplan, Walker (13 квітня 2021). Eloghosa Osunde has won The Paris Review's 2021 Plimpton Prize for Fiction. Literary Hub (амер.). Процитовано 8 серпня 2023.
  6. ↑ Chetna Maroo Wins This Year's Plimpton Prize. The Paris Review (англ.). 9 березня 2022. Процитовано 8 серпня 2023.
  7. ↑ Review, The Paris (6 березня 2023). Announcing the 2023 George Plimpton and Susannah Hunnewell Prize Winners. The Paris Review (англ.). Процитовано 20 червня 2024.
  8. ↑ Review, The Paris (7 березня 2024). Announcing the 2024 George Plimpton and Susannah Hunnewell Prizewinners and Presenters. The Paris Review (англ.). Процитовано 20 червня 2024.