Приволзько-Уральський військовий округ

Приволзько-Уральський військовий округ
Емблема Приволзько-Уральського військового округа
На службі1 вересня 2001 — 1 грудня 2010
Країна Росія
Вид Сухопутні війська Росії
Чисельністьвійськовий округ
У складі Міністерство оборони Росії
Гарнізон/ШтабЄкатеринбург
Командування
Поточний
командувач		генерал-лейтенант А. В. Бахін
Приволзько-Уральський військовий округ

Приво́лзько-Ура́льський військо́вий о́круг (ПУрВО)  — військовий округ Збройних сил Радянського Союзу та Збройних сил Російської Федерації.

Командування військового округу знаходилось у Єкатеринбурзі.

Свою історію веде з Казанського військового округу Російської імперії створеного 6 серпня 1864 року.

Округ утворювався двічі шляхом злиття Приволзького й Уральського військового округів. Вперше 17 вересня 1989 року, що було зумовлене роззброєнням й скороченням чисельності війська у Горбачевські роки. В 1992 році знову округ був розділений і об'єднаний вже в 2001 році.

1 грудня 2010 року в ході військової реформи 2008–2010 років військове групування Приволзько-Уральського військового округу разом з військовим угрупуванням західної частини Сибірського військового округу увійшли до новоствореного Центрального військового округу (ЦВО).

Наземні війська

[ред. | ред. код]

Станом на 2009 рік до складу військового округу входили:

31-а гвардійська окрема десантно-штурмова бригада, Ульянівськ; під командуванням російських повітряно-десантних військ у Москві. Брала участь у Російському військовому вторгненні на Донеччині.[1]

473-й окружний навчальний центр Центрального військового округа, Штаб у Єланському Свердловської області. Всього складається з 7 центрів розташованих у різних військових округах[2]

  • Ракетні й артилерійські підрозділи:
  • Протиповітряні підрозділи:
    • 297-а протиповітряна ракетна бригада у Уфі укомплектована ракетним комплексом «Бук»
  • Радіолокаційні підрозділи:
    • 40-а окрема радіотехнічна бригада у Марксі Саратівської області
    • 173-й окремий радіотехнічний батальйон у Самарі
  • Інженерні підрозділи:
    • 56-й інженерно-саперний полк у Алкіно-2 біля Уфи
    • 774-й окремий інженерно-саперний батальйон у Чебаркуль
    • 7025-а база зберігання та ремонту озброєння і техніки
  • Підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту:
    • 29-а бригада радіаційного, хімічного та біологічного захисту у Катеринбурзі
    • 319-й батальйон радіаційного, хімічного та біологічного захисту у Чапаєвську Самарської області
  • Підрозділи зв'язку:
    • 59-а бригада зв'язку (зв'язковий центр) «Сиваська» у Катеринбурзі
    • 179-а територіальна бригада зв'язку
    • 191-й окремий полк зв'язку у Самарі
    • 153-й окремий (тиловий) батальйон зв'язку
    • 836-й окремий радіорелейний кабельний батальйон зв'язку у Рощинському Самарської області
    • 1583-й окремий батальйон радіоелектронної боротьби у Самарі

Повітряні сили

[ред. | ред. код]

Військово-повітряні бази

[ред. | ред. код]

[3]

Командувачі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://top.rbc.ru/politics/02/10/2014/542c0dcfcbb20f5d06c1d87a
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ http://www.globalsecurity.org/military/world/russia/airfield.htm

Посилання

[ред. | ред. код]