Принцип «спочатку людина»

«Аутистична людина» (спочатку ідентичність) чи «людина з аутизмом» (спочатку людина)

Принцип «спочатку людина» (англ. People-First Language) — лінгвістичні рекомендації, згідно з якими потрібно говорити про діагноз людини, як про стан, який людина «має», а не стверджувати ким вона «є»[1]. На противагу до принципу «спочатку ідентичність», такий підхід уникає прикметників та позначень, використовуючи вирази як-от «людина, яка має депресію», а не «депресивна людина» або «людина з діабетом», а не «діабетик»[2][3].

Деякі правозахисні групи та організації, такі як Autism Speaks[4], The Arc[5] і Disability Is Natural[6] підтримують використання принципу «спочатку людина», інші — ні[⇨].

Метою принципу є уникнення (свідомої чи підсвідомої) маргіналізації чи дегуманізації при описі людей з хронічними хворобами або інвалідністю. Його можна розглядати як тип етикету стосовно людей з обмеженими можливостями, але в загальному розумінні такий підхід можна застосовувати для опису будь-яких людей, які, в іншому випадку, були б охарактеризовані за певною ознакою (наприклад, зовнішнім виглядом, етнічним походженням, фінансовим станом і т. ін.).

Прихильники принципу стверджують, що невідокремлення людини від її особливостей може призводити до дискримінації, а також неявно посилює відчуття постійності навіть щодо речей, які ймовірно, тимчасові. Наприклад, людина, що тривалий час вживала психоактивні речовини, має достатні шанси досягти багаторічної ремісії, протягом якої вона буде здоровою та продуктивною, але термін «наркоман(ка)» підсилює внутрішнє відчуття, що вона є такою за своєю суттю та «назавжди зіпсована» і може стати на заваді збереженню ремісії.

Критика

[ред. | ред. код]

Критики принципу стверджують, що через нього мовлення стає незручним, одноманітним та втомливим. За словами соціолога і активіста за права сліпих К. Едвіна Вона, оскільки у звичному вживанні позитивні означення зазвичай передують іменнику, принцип «спочатку людина» незграбно фокусується на інвалідності у непривабливий спосіб і привертає увагу до особи, як до людини, що має певний тип «зіпсованої ідентичності» з точки зору теорії ідентичності Ервінга Гофмана[7]. У соціальній моделі інвалідності людина «є» інвалідом через соціальні та навколишні фактори.

У культурі глухих принцип «спочатку людина» неприйнятний, оскільки в них глухота є джерелом позитивної ідентичності та гордості[8]. Правильним, з їхньої точки зору, терміном, було б «глуха людина»[9]. Фраза «з вадами слуху» неприйнятна для більшості глухих або слабочуючих людей, оскільки вона підкреслює, чого вони не можуть робити[10].

У 1993 році Національна федерація сліпих США прийняла резолюцію, яка засуджувала використання принципу «спочатку людина». Позицію, що слово «людина» має незмінно йти першим задля підкреслення факту, що сліпа людина є перш за все людиною, охарактеризовано як «цілком неприйнятну та згубну». На думку організації, слідування принципу призводить до прямо протилежного від своєї мети, оскільки «він має надто оборонний характер, передбачає сором замість справжньої рівності та зображує сліпих образливими та войовничими»[11].

Активіст за права аутистів Джим Сінклер виступає проти принципу «спочатку людина», аргументуючи це тим, що вислів «людина з аутизмом» означає, що аутизм можна нібито відокремити від людини[12]. Багато людей з аутизмом і організацій, якими вони керують, віддають перевагу принципу «спочатку ідентифікація»[13][14][15]. Американська активістка Лідія Браун стверджує, що під висловом «людина з аутизмом» ніби мається на увазі, що «аутизм шкодить цінності людини як особистості і що було б краще, якби вона не була аутистом»[16].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Дотримуйтеся принципу «спочатку людина». Без бар'єрів (укр.). Процитовано 14 жовтня 2023.
  2. ↑ Communicating With and About People with Disabilities. Centers for Disease Control and Prevention (амер.). 29 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2021.
  3. ↑ Баранівська, Марина (4 березня 2021). «НаҐАЙДайки»: спочатку людина, потім її діагноз. Як писати про психічне здоров’я. ms.detector.media (укр.). Процитовано 14 жовтня 2023.
  4. ↑ AFYO about Autism (PDF). Autism Speaks. Архів оригіналу (PDF) за 19 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2016.
  5. ↑ What is People First Language?. The Arc. Процитовано 7 січня 2016.
  6. ↑ Disability is Natural. Disability is Natural. Архів оригіналу за 2 травня 2001.
  7. ↑ Vaughan, C. Edwin (1997). «People-First Language: An Unholy Crusade». National Federation of the Blind.
  8. ↑ Lum, Doman (2010). Culturally Competent Practice: A Framework for Understanding. Cengage Learning. с. 441. ISBN 9780840034434.
  9. ↑ Terminology Describing Deaf Individuals. Gallaudet University. Архів оригіналу за 5 червня 2013. Процитовано 29 червня 2013.
  10. ↑ Community and Culture – Frequently Asked Questions. National Association of the Deaf. Процитовано 22 травня 2014.
  11. ↑ Jernigan, Kenneth (March 2009). «The Pitfalls of Treating people with respect: Euphemisms Excoriated». Braille Monitor 52 (3). «Be it resolved by the National Federation of the Blind in Convention assembled in the city of Dallas, Texas, this 9th day of July, 1993, that the following statement of policy be adopted: We believe that it is respectable to be blind, and although we have no particular pride in the fact of our blindness, neither do we have any shame in it. To the extent that euphemisms are used to convey any other concept or image, we deplore such use. We can make our own way in the world on equal terms with others, and we intend to do it.»
  12. ↑ Sinclair, Jim. «Why I dislike person-first language». Autism Mythbusters. Retrieved January 7, 2016.
  13. ↑ Kenny L, Hattersley C, Mollins B, Buckley C, Povey C, Pellicano E (2016). Which terms should be used to describe autism? Perspectives from the UK autism community. Autism. 20 (4): 442—462. doi:10.1177/1362361315588200. PMID 26134030.
  14. ↑ Keating, Connor Tom; Hickman, Lydia; Leung, Joan; Monk, Ruth; Montgomery, Alicia; Heath, Hannah; Sowden, Sophie (6 грудня 2022). Autism‐related language preferences of English ‐speaking individuals across the globe: A mixed methods investigation. Autism Research (англ.). 16 (2): 406—428. doi:10.1002/aur.2864. ISSN 1939-3792. PMID 36474364.
  15. ↑ Emily Ladau (20 липня 2015). Why Person-First Language Doesn't Always Put the Person First. Think Inclusive, Maryland Coalition for Inclusive Education, Inc. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 5 серпня 2022.
  16. ↑ Brown, Lydia (2 березня 2012). Identity First Language. Autistic Self Advocacy Network. Процитовано 5 серпня 2022.

Література

[ред. | ред. код]
  • La Forge, Jan. «Preferred language practice in professional rehabilitation journals». The Journal of Rehabilitation 57 (1): 49–51.
  • Lynn, V. A. (2017). Language and HIV communication. HIV/AIDS (Auckland, NZ), 9, 183.