Пултуськ (метеорит)

Pułtusk
Фрагмент метеориту у Національному музеї техніки у Варшаві[pl]
Типхондрит
ГрупаH5
КраїнаПольща
РегіонПултуськ
Координати52°46′ пн. ш. 21°16′ сх. д. / 52.767° пн. ш. 21.267° сх. д. / 52.767; 21.267
Дата падіння30 січня 1868
Вага8863 кг
Кількість68 780
Площа розсіювання127 км²

Пултуський метеорит (Pułtusk) — залишки небесного тіла, яке після розпаду в атмосфері впало у вигляді метеорного дощу на північний схід від Пултуська 30 січня 1868 року[1].

Відноситься до групи звичайних хондритів (H5).

Загальна інформація

[ред. | ред. код]
  • Площа падіння - 127 км²
  • Загальна вага метеоритів - 8863 кг
  • Кількість екземплярів – 68 780 (зазвичай по кілька грамів кожен)
  • Найбільший знайдений екземпляр - 9095 г

Структура

[ред. | ред. код]
Пултуський метеорит

Пултуський метеорит має брекчієву структуру, що означає, що він складається з дрібних уламків гірських порід. Крихти складаються з піроксенових або олівінових хондр, розподілених у олівіновій масі плагіоклазу. Є також камасит (залізо).

Хімічний склад

[ред. | ред. код]
Хімічний склад і його перетворення в мінеральні частки.

Склад Пултуського метеорита в % за вагою[2]:

  • SiO2 36,44
  • TiO2 0,18
  • Al2O3 1,88
  • Fe металеве 17,62
  • Cr2O3 0,37
  • FeO 9,48
  • Ni в метеоритному залізі 9,13
  • MnO 0,25
  • MgO 23,75
  • Fe як сульфід заліза 3,80
  • CaO 1,82
  • Na 2 O 0,83
  • S у вигляді сульфіду заліза 2,17
  • K2O 0,09
  • P2O5 0,22
  • Загальний вміст заліза 27,19
  • Fe 16,02
  • Ni 1,61
  • FeS 5,97
  • Разом 98,91

Місце походження

[ред. | ред. код]

Батьківським тілом метеорита є ймовірно астероїд (6) Геба[3]. Перші розрахунки траєкторії об'єкта були зроблені Йоганном Готфрідом Галле, відкривачем планети Нептун. Він дійшов висновку, що тіло раніше перебувало на гіперболічній орбіті і, таким чином, прибуло з-за меж Сонячної системи. Такий погляд зберігався до 1940-х років. Точніші розрахунки встановили, що орбіта об’єкта була еліптичною. Звідси висновок, що місце походження Пултуського метеорита слід шукати в Сонячній системі. Це також вказувало на те, що материнське тіло слід шукати серед астероїдів, що обертаються навколо Сонця у внутрішній частині поясу астероїдів.

Еліпс падіння Пултуського метеорита

Колекції

[ред. | ред. код]

Падіння було видно по всій тогочасній Польщі аж до Львова, а також у Вроцлаві та Кенігсберзі. Зразки цього падіння є одними з найчисленніших польських метеоритів і доступні в усіх великих геологічних музеях Польщі. У власності Польщі знаходиться близько 700 фрагментів. Решта здебільшого знаходиться в музеях і колекціях інших країн. Найбільші екземпляри впали поблизу Ржевно[4]. Падіння цього метеорита описується як найбільший кам'яний метеоритний дощ у світі.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Jackowicz, Elżbieta. Meteoryt Pułtusk. Muzeum Geologiczne Państwowego Instytutu Geologicznego. Архів оригіналу за 28 травня 2006. Процитовано 17 лютого 2023.
  2. ↑ Meteoryt Pułtusk, 30 stycznia 1868 r. Uniwersytet Warszawski. 19 вересня 2002. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 17 лютого 2023.
  3. ↑ J. Biała, Meteoryt Pułtusk, największy deszcz meteorytów kamiennych, Warszawa 2008, s. 45.
  4. ↑ J. Biała (red.), Meteoryt Pułtusk, największy deszcz meteorytów kamiennych, Warszawa 2008, s. 11.

Бібліографія

[ред. | ред. код]