Путновичі-Великі

Село Путновичі-Великі пол. Putnowice Wielkie Координати 50°57′20″ пн. ш. 23°41′27″ сх. д. / 50.955555555556° пн. ш. 23.690833333333° сх. д. / 50.955555555556; 23.690833333333 Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Холмський повіт Гміна Войславичі Населення 144 особи (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 82 Поштовий індекс 22-120 Автомобільний код LCH SIMC 0110119 OSM r7090417  ·R Путновичі-Великі Путновичі-Великі (Польща) Путновичі-Великі Путновичі-Великі (Люблінське воєводство)

Путновичі-Великі^[2][3] (пол. Putnowice Wielkie) — село в Польщі, у гміні Войславичі Холмського повіту Люблінського воєводства. Населення — 144 особи (2011^[1]).

Назва

На думку мовознавиці Галини Вишневської, назва села Путновичі походить від давнього руського імені Путна^[4].

Історія

Перша письмова згадка про село датується 20 травня 1427 року^[5]. 1436 року вперше згадується православна церква в селі^[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали українськомовні греко-католики, меншою мірою — польськомовні римо-католики^[6].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][7]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	76	22	50	4
Жінки	68	12	39	17
Разом	144	34	89	21

Особистості

Народилися

• Микола Онуфрійчук (нар. 1937) — український письменник, перекладач, краєзнавець, громадсько-культурний діяч^[3].

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 147.
3. Горик Н. П. Онуфрійчук Микола Антонович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. — Т. 24 : О. — 944 с. — ISBN 978-966-02-9960-3.
4. Вишневська Г. Назви поселень Холмщини і Підляшшя, які утворилися від дохристиянських чоловічих особових імен // Вісник Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Філологія. — Івано-Франківськ, 2007. — Вип. XV-XVIII. — С. 418. Архівовано з джерела 21 вересня 2017. Процитовано 2023-04-23.
5. Михайло Грушевський. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530). — С. 23-24. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 грудня 2019.
6. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 366. (рос. дореф.)
7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

• Putnowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 322. (пол.)

Портал «Польща»