Підземна нейтринна обсерваторія Цзяньмень

Підземна нейтринна обсерваторія Цзяньмень
ТипНейтринний детектор
науково-дослідний інститут Редагувати інформацію у Вікіданих
Заснованолипень 2014 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сферанейтрино Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна КНР Редагувати інформацію у Вікіданих
22°07′25″ пн. ш. 112°30′23″ сх. д. / 22.1236° пн. ш. 112.5065° сх. д. / 22.1236; 112.5065
Вебсайт: ihep.cas.cn/dkxzz/juno/ Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа
Підземна нейтринна обсерваторія Цзяньмень. Карта розташування: Ґуандун
Підземна нейтринна обсерваторія Цзяньмень
Підземна нейтринна обсерваторія Цзяньмень
Підземна нейтринна обсерваторія Цзяньмень
Розміщення обсерваторії відносно атомних електростанцій
 — Нейтринна обсерваторія Цзяньмень
 — Янцзяньська АЕС
 — Тайшаньська АЕС

Підземна нейтринна обсерваторія Цзяньмень (англ. Jiangmen Underground Neutrino Observatory, JUNO), також Цзяньменьський нейтринний експеримент (кит.: 江门中微子实验) — нейтринна обсерваторія, яка будується для проведення реакторного нейтринного експерименту в Цзяньмень, провінція Ґуандун на півдні Китаю. Розміщується на відстані 53 км від Тайшанської та Янцзяньської атомних електростанцій.

Планування експерименту почалося 2013 року, у липні 2014 року досягнуто угоди про міжнародне співробітництво у рамках проєкту. Будівництво обсерваторії розпочалося у січні 2015 року.[1] Спершу завершення будівництва було заплановано на 2020 рік, після чого очікувалось більш ніж 20-річна робота обсерваторії. Потім планувалося, що збір даних розпочнеться у 2023 році[2], однак станом на жовтень 2024 року об'єкт JUNO вартістю 376 мільйонів доларів США має запрацювати у другій половині 2025 року[3][4].

Детектор

[ред. | ред. код]

Поточний проєкт передбачає наступне:

Для захисту від космічного випромінювання обсерваторія знаходиться на глибині 700 метрів, еквівалентний шар води дорівнює 1850 метрам.

Нейтринний детектор обсерваторії складається з 20 тисяч тон рідкого органічного сцинтилятора, яким заповнено прозору сферу діаметром 35.4 м. Сцинтилятором є 2,5-діфенілоксазол[en], розчинений у лінійному алкилбензені[en]. Навколо сфери зі сцинтилятором розміщено близько 17 000 фотоелектронних помножувачів діаметром 20 дюймів (508 мм).

Сфера підтримується конструкцією з нержавіючої сталі і розміщена у циліндричному резервуарі діаметром та висотою 43 м, заповненому водою. Черенковське випромінювання, викликане проходженням космічних частинок через воду, спостерігається за допомогою 1600 додаткових фотоелектронних помножувачів. Сигнали з цих помножувачів використовуються для створення системи вето, яка допомагає відрізнити сцинтиляційні спалахи від проходження через основний детектор нейтрино і космічних частинок.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Project Progress. JUNO. Процитовано 16.07.2016.
  2. JUNO website, 2022-07-23, Guo, Cong (23 жовтня 2019). Status of the Jiangmen Underground Neutrino Observatory. arXiv:1910.10343 [physics.ins-det].
  3. Conroy, Gemma (15 березня 2024). China’s giant underground neutrino lab prepares to probe cosmic mysteries. Nature. Т. 627, № 8005. с. 715—716. doi:10.1038/d41586-024-00694-5.
  4. Inside the underground lab in China tasked with solving a physics mystery. Reuters. 16 жовтня 2024. Процитовано 19 листопада 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]