Пітер Дорошенко
| Пітер Дорошенко | |
|---|---|
| Народився | 1962 Чикаго |
| Країна |  Україна |
| Діяльність | директор, артдиректор, куратор |
Пітер Дорошенко (нар. 1962 р. у Чикаго, Іллінойс, США) — директор Українського Музею, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США.[1]
До свого приїзду в Нью-Йорк Дорошенко був виконавчим директором Dallas Contemporary, Даллас, Техас, США.[2] Протягом останніх тридцяти років він обіймав посади директора та куратора, зокрема в Pinchuk Art Center, Київ, Україна[3]; Балтійський центр сучасного мистецтва, Гейтсхед, Англія ;[4] SMAK — Stedelijk Museum voor Actuele Kunst, Гент, Бельгія ;[5] inova (Інститут візуальних мистецтв), Мілуокі ;[6] Музей сучасного мистецтва, Х'юстон ;[7] і Музей мистецтв Еверсон, Сіракузи.[8]
Дорошенко написав або брав участь у кількох книгах і численних каталогах виставок про творчість таких митців: Карлос Ролон, FriendsWithYou, Дора Гарсія, Джозеф Гавел, Урі Цайг, Адріана Варежао, Ервін Вурм і Лю Сяодун. У 2010 році він опублікував монографію про колекціонерів, які побудували власні персональні музеї під назвою «Приватні простори для сучасного мистецтва», спільно з Rispoli Books, Брюссель.[9]
З 1998 по 2006 рік Дорошенко був запрошеним лектором у Основній програмі Школи мистецтв Glassell, Х'юстон, а з 2004 по 2006 рік — в Університеті мистецтва Анжевандте Кунст, Відень. Протягом багатьох років він також читав лекції в інших програмах післядипломної освіти та резиденціях, зокрема: de Ateliers, Амстердам ; Hoger Instituut voor Schone Kunsten, Антверпен ; Академія Яна ван Ейка, Маастрихт ; Pavillon/Palais de Tokyo, Париж ; та Програма незалежного навчання Вітні, Нью-Йорк.
З 1996 по 1998 роки Дорошенко був членом опікунської ради Центру сучасного мистецтва Сороса в Києві.[10] У 2002 році Франція нагородила Дорошенка кавалером ордена мистецтв і літератури за його роботу з французькими митцями та постструктуралістську теорію.[10] У 2007, 2009 та 2017 роках він був комісаром українського павільйону на Венеціанській бієнале, а в 2010 році Дорошенко був співкуратором Пусанської бієнале, Південна Корея.[11] У 2012 році Дорошенко був науковим співробітником Фонду Брауна в Maison de Dora Maar, Ménerbes, Франція.[12]
2018 рік
- Ерік Фішль, Якби мистецтво могло говорити. ред. Петро Дорошенко. Мілан: Mousse Publishing, 2018..
2017 рік
- Борис Михайлов, Парламент. ред. Петро Дорошенко. Київ: Родовід Прес, 2017.ISBN 978-617-7482-05-4ISBN 978-617-7482-05-4.
2016 рік
- Девід Салле, Дебрис. ред. Петро Дорошенко. Нью-Йорк: Карма, 2016.ISBN 978-1-942607-02-1ISBN 978-1-942607-02-1.
2014 рік
- Пьотр Укланський. ред. Петро Дорошенко. Мілан: Mousse Publishing, 2014.ISBN 978-88-67491-28-5ISBN 978-88-67491-28-5.
2010 рік
- Приватні простори для сучасного мистецтва. ред. Петро Дорошенко. Брюссель: Rispoli, 2010.ISBN 978-3-89955-174-7ISBN 978-3-89955-174-7.
2007 рік
- Відшльопати Мавпу. ред. Петро Дорошенко та Педро Алонсо. Берлін: Gestalten Verlag, 2007.ISBN 978-90-816091-0-4ISBN 978-90-816091-0-4.
- ↑ Former Dallas Contemporary director Peter Doroshenko to take the helm of New York's Ukrainian Museum. The Art Newspaper - International art news and events. 23 вересня 2022.
- ↑ Dallas Contemporary Press Release (PDF).
- ↑ Новим директором Українського музею в Нью-Йорку став Пітер Дорошенко. Your Art. 11 липня 2022. Процитовано 21 жовтня 2024.
- ↑ ArtDaily
- ↑ Ars Fennica.
- ↑ inova — Yahoo
- ↑ Ange Leccia: Arrangements.
- ↑ Getchen Bender. Архів оригіналу за 26 червня 2013.
- ↑ Girls' Club featured in Private Spaces for Contemporary Art, new book – Girls' Club.
- ↑ а б Ukrainian Pavilion. ukrainianpavilion2007.org.
- ↑ Biennale - e-flux.
- ↑ MFAH Blog. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 26 травня 2013.