Радован Ріхта

Радован Ріхта
чеськ. Radovan Richta Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження6 червня 1924(1924-06-06)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Прага, Чехословаччина[1][4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть21 липня 1983(1983-07-21)[1][2][4] (59 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Прага, Чехословаччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство (підданство) Чехословаччина[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Школа / Традиціямарксизм
ПартіяКомуністична партія Чехословаччини Редагувати інформацію у Вікіданих

Радован Ріхта (чеськ. Radovan Richta; 6 червня 1924, Прага, Чехословаччина — 21 липня 1983, Прага, Чехословаччина) — чеський філософ і соціолог-марксист. Автор термінів «технологічна еволюція» і «соціалізм з людським обличчям».

Біографія

[ред. | ред. код]

У роки Другої світової війни — учасник лівої антифашистської групи руху Опору «Авангард» (чеськ. Předvoj; в ній перебував й інший майбутній філософ-марксист Карел Косик). Був заарештований гестапівцями, поміщений у в'язницю Панкрац і концтабір Терезин, але врятований швейцарським Червоним Хрестом, оскільки у нього діагностували вкрай важку форму туберкульозу легень. Оскільки його здоров'я було підірване, згодом (з 1958 року) систематично відвідував санаторії.[6]

Член комуністичної партії Чехословаччини з 1945 року. У перше десятиліття влади компартії сприяв утвердженню в Чехословаччині марксистської філософії. Підтримував гуманістичний, демократичний варіант соціалізму, курс Олександра Дубчека і «Празьку весну», але після її придушення зберіг[джерело?] свої позиції, оскільки надалі був лояльний режиму нормалізації Густава Гусака. Директор Інституту філософії і соціології ЧСАН протягом 1968—1982 років.[7][8]

Головні роботи Ріхти присвячені проблемам науково-технічної революції, з акцентом на її соціальні наслідки та вплив на розвиток людської особистості. Перша помітна праця — «Людина і техніка в революції наших днів» (Člověk a technika v revoluci našich dnů) — вийшла 1963 року. Очолював колектив з 60 авторів, які підготували фундаментальну працю «Цивілізація на роздоріжжі» (Civilizace na rozcestí — společenské a lidské souvislosti vědecko-technické revoluce, 1966)[9]. Один з керівників авторського колективу спільних радянсько-чехословацьких робіт «Людина — наука — техніка» (1973) і «Науково-технічна революція і соціалізм» (1973).

Член-кореспондент (1967), академік Чехословацької академії наук (1972).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б Internet Philosophy Ontology project
  3. ↑ а б Evidence zájmových osob StB
  4. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  5. ↑ Database of the Terezín Memorial
  6. ↑ Jan Smíšek. «Chováme se jako revolucionáři?» [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.] («We act as revolutionaries?»), Marathon 4 (August 1997). Accessed Jan 14 2011.(чес.)
  7. ↑ coll. «Česká sociologie v letech 1965—1989» [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.] («The Czech Sociology in the Years 1965—1989»), pg. 705, accessed November 14, 2010.(чес.)
  8. ↑ «Prosinec 1969» [Архівовано 2010-12-07 у Wayback Machine.], Syndikát novinářů České republiky («Syndicate of the Journalists of the Czech Republic»), accessed November 14, 2010.(чес.)
  9. ↑ RICHTA, Radovan, et al. Civilizace na rozcestí: společenské a lidské souvislosti vědeckotechnické revoluce [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.]. Praha: Svoboda, 1966. 236 s.