Радіонов Володимир Веніамінович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Радіонов.

Володимир Радіонов
Особисті дані
Повне ім'я	Володимир Веньяминович Радіонов
Народження	21 липня 1938(1938-07-21) (86 років)
	Нижня Тавда, Тюменська область, РРФСР
Зріст	180 см
Громадянство	СРСР
Позиція	захисник
Юнацькі клуби
1955—1957	Буд. технікум (Таллінн)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1960—1961 «Калев» (Т) 49 (6) 1962—1966 «Волга» (Тв) 90+ (0+) 1966—1969 «Локомотив» (М) 89 (1) 1969 «Таврія» (С) 7 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1980—1981 1983 1986—1990	«Волга» (Тв) «Локомотив» (М) СРСР (U-21)
Звання, нагороди
Нагороди
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Володимир Веньяминович Радіонов (рос. Владимир Вениаминович Радионов; нар. 21 липня 1938, Нижня Тавда, Тюменська область, РРФСР) — радянський російський футболіст, тренер та спортивний функціонер, виступав на позиції захисника. Заслужений тренер СРСР (1990), чемпіон Європи серед молодіжних команд (1990).

Кавалер ордену Дружби (1997).

Кар'єра гравця

Володимир Радіонов розпочав грати в футбол в команді талліннського будівельного технікуму, потім грав за естонські аматорські команди — команду заводу «Двигун» (Таллінн) та «Калев» (Юлемісте). У 1960 році його запросили до головної команди Естонської РСР — талліннський «Калев», який на той час грав у Вищій лізі СРСР. У «Калеві» Радіонов грав 2 сезони на позиції нападника.

У 1962 році Володимир перейшов до калінінської «Волги» й змінив амплуа з нападника на центрального захисника. У 1963 році в складі «Волги» стає чемпіоном РРФСР. З червня 1966 до 1969 року Радіонов виступав за московський «Локомотив» у Вищій лізі, капітан команди в 1966 році. Другу половину сезону 1969 року відіграв за сімферопольську «Таврію», де завершив кар'єру гравця.

Кар'єра тренера

Після завершення кар'єри гравця розпочав тренерську діяльність. У 1970-1975 роках — тренер школи московського «Локомотива», а з червня 1975 по 1977 року — старший тренер.

У 1980-1981 роках очолював калінінську «Волгу», в першій половині сезону 1983 року очолював московський «Локомотив». У 1984-1985 роках Радіонов перейшов на організаторську роботу — очолював відділ футболу Спорткомітету Москви.

З 1986 по 1990 роки Радіонов тренував молодіжну збірну СРСР (1968 року народження) і привів її до перемоги на молодіжному чемпіонаті Європи 1990 року. З 1992 по 2004 роки — генеральний секретар РФС. Член технічного комітету ФІФА (1991-?), Член комітету УЄФА з проведення Чемпіонатів Європи (1996-?).

Титули і досягнення

• Чемпіон Європи (U-21): 1990

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті «Український футбол»
• Профіль гравця на сайті «Історія Таврії» (рос.)
• Профіль на сайті worldfootball.net
• Профіль на сайті footbook.ru (рос.)
• Біографія на сайті esbl.ee (ест.)
• Біографія на сайті sport-strana.ru (рос.)