Райко Жинзифов | ||||
---|---|---|---|---|
болг. Райко Жинзифов | ||||
Ім'я при народженні | Ксенофонт | |||
Народився | 15 лютого 1839 Велес, Північна Македонія | |||
Помер | 16 лютого 1877 (38 років) Москва | |||
Країна | Болгарія[1][2][3] | |||
Діяльність | письменник, публіцист, перекладач | |||
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] | |||
Мова творів | болгарська | |||
Magnum opus | «Кривава сорочка» (1870) | |||
Батько | Yoan Dzindzifid | |||
| ||||
Райко Жинзифов у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Жинзифов Райко (болг. Райко Жинзифов, справжнє ім'я — Ксенофонт, 15 лютого 1839, Велес, Північна Македонія — 16 лютого 1877, Москва) — болгарський письменник, публіцист і перекладач.
З 1858 жив у Одесі, Москві. 1864 року закінчив Московський університет. Почав друкуватися 1859. В 1863 у Москві видано «Новоболгарську збірку», до якої ввійшли оригінальні твори Жинзифова, його переклади болгарською мовою «Слова о полку Ігоревім», «Краледворського рукопису», а також творів Т. Шевченка «Катерина», «Утоплена» та інші. Згодом переклав поему Т. Шевченка «Наймичка», баладу «Причинна» та інші. Написав поему «Закривавлена сорочка» (1870), спрямовану проти турецького завоювання на Балканах.