Ратій Олег Борисович

Олег Ратій
Олег Ратій
Особисті дані
Повне ім'я	Олег Борисович Ратій
Народження	5 липня 1970(1970-07-05) (54 роки)
	Харків, УРСР
Зріст	187 см
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1991 «Маяк» (Харків) 23 (0) 1992 «Олімпік» (Харків) 10 (0) 1992 «Кристал» (Чортків) 0 (0) 1993 «Автомобіліст» 2 (0) 1993–1995 «Кремінь» 55 (5) 1995–1996 «Ворскла» 25 (2) 1996–1997 «Кремінь» 32 (2) 1997 →  «Гірник-Спорт» 2 (0) 1997–2002 «Металург» (Запоріжжя) 122 (6) 1998–2000 →  «Металург-2» (Запоріжжя) 13 (1) 2000 →  «СДЮШОР-Металург» 1 (0) 2003 «Олександрія» 14 (1) 2003 «Нива» (Вінниця) 13 (0) 2004 «Миколаїв» 15 (0) 2004–2005 ПФК «Олександрія» 26 (5) 2005 «Волинь» 3 (0) 2006 «Десна» 15 (3) 1991–2006 Всього за кар'єру 371 (25)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2006–2007 «ІгроСервіс» тренер 2007–2008 «Гірник-Спорт» 2008 «Арсенал-2» (Харків) 2008 «Сталь» (Дніпродзержинськ) тренер 2009 «Олександрія» тренер 2010–2011 «Оболонь» тренер 2012 «Татран» тренер 2012 «Металург» (З) тренер 2012–2015 Україна (U-21) тренер 2017 «Буковина» 2017 «Інгулець-2» тренер 2018–2019 ДЮФСШ «Металіст 1925» тренер 2022–2023 «Металіст» в.о. 2023 «Металіст» тренер
Звання, нагороди
Звання	Майстер спорту України
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Дані оновлено 27 червня 2023.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ратій.

Олег Борисович Ратій (нар. 5 липня 1970, Харків, УРСР) — радянський та український футболіст, захисник. Відомий за виступами за запорізький «Металург». Майстер спорту України^[1]. Багаторічний помічник Сергія Ковальця (2009—2015).

Кар'єра гравця

Футболом почав займатися в Харкові, спочатку в ДЮСШ № 7 (перший тренер — Марк Жеребчевскій), потім перейшов до тренера Бориса Шишкова в спортклуб ХТЗ^[2]. Після закінчення школи вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту. Грав за збірну цього навчального закладу та паралельно за харківський «Маяк» у другій союзній лізі^[2]. Після четвертого курсу інституту зосередився на кар'єрі футболіста.

Відігравши рік у «Маяку», який у 1992 було перейменовано на «Олімпік», Ратій поїхав до сумського «Автомобіліста», який тоді тренував Сергій Страшненко. Відігравши 4 матчі — 2 на кубок України і 2 в першій лізі, отримав запрошення до «Кременя», де 5 вересня 1993 року в грі проти «Зорі» дебютував у вищій лізі чемпіонату України. Відіграв два сезони в Кременчуці, потім рік в Полтаві за «Ворсклу», знову рік виступав у «Кремені», а потім Олександр Томах запросив Олега в запорізький «Металург»^[2].

У складі «Металурга» в 1997—2003 роках у вищій лізі чемпіонату України провів 122 матчі, забив 6 голів. Був капітаном команди^[3]. Брав участь в матчах Кубка УЄФА.

В 2003 році приєднався до «Олександрії». За олександрійську команду виступав у 2003 та 2004—2005 роках. За команду з Олександрії дебютував 9 березня 2003 року в домашньому матчі Вищої ліги проти столичної «Оболоні». В тому поєдинку Олег вийшов у стартовому складі та відіграв увесь матч, а його команда святкувала перемогу з рахунком 1:0^[4]. Свій перший м'яч у футболці олександрійців забив 4 травня 2003 року на 9-ій хвилині виїзного для його команди поєдинку чемпіонату України проти сімферопольської «Таврії», але «Олександрія» все ж поступилася з рахунком 1:3^[5]. Загалом у складі «Олександрії» з 2003 по 2005 роки (з перервою) у чемпіонатах України відіграв 40 матчів та забив 6 м'ячів та ще 1 поєдинок у кубку України.

Також виступав у командах «Нива» (Вінниця), МФК «Миколаїв», «Волинь» та «Десна».

Тренерська кар'єра

Восени 2006 року став асистентом Олега Луткова в сімферопольському «ІгроСервісі»^[6]. Менш ніж через півроку на запрошення президента ФК «Гірник-Спорт» Петра Каплуна очолив комсомольський клуб^[7].

Влітку 2008 року працював на посаді тренера дніпродзержинської «Сталі»^[8].

Під час спільних виступів у «Металурзі» познайомився з Сергієм Ковальцем. Ратій та Ковалець жили в одному номері на базі і частину вільного часу проводили разом. Коли в 2009 році Сергій Ковалець очолив «Олександрію», він покликав до себе й Ратія^[7]. З тих пір фахівці працювали разом в командах «Оболонь», «Татран» (Словаччина), «Металург» (Запоріжжя)^[3]. У 2012—2015 роках Олег Ратій входив до тренерського штабу Сергія Ковальця в молодіжній збірній України^[9].

Після багаторічного досвіду як асистента Сергія Ковальця (який влітку 2016 року був одним із претендентів на посаду головного тренера «Буковини»), в лютому 2017 року очолив чернівецьку «Буковину». Дебютував на посаді головного тренера в березні того ж року. У червні того ж року за обопільною згодою сторін співпраця була припинена. Під його керівництвом чернівецька «Буковина» зіграла 15 офіційних матчів (3 перемоги, 5 нічиїх, 7 поразок)^[10].

У 2018—2019 роках працював у харківській ДЮФСШ «Металіст 1925»^[11][12][13], зокрема, тренував команду «Металіст 1925» U-15 (2004 р.н.)^[12][13].

14 липня 2022 року призначений виконувачем обов'язків головного тренера харківського «Металіста»^[14]. 27 січня 2023 року, після призначення виконувачем обов'язків головного тренера «Металіста» Периця Огненовича, Ратій став помічником останнього^[15].

Освіта

Чотири роки навчався в Харківському інженерно-будівельному інституті, після чого закінчив заочне відділення Волгоградського інституту фізичної культури^[2]. Протягом 2006—2007 років отримав тренерські дипломи УЄФА категорії: «С» та «В», стажування проходив в харківському «Металісті». У 2010 році отримав тренерський диплом УЄФА категорії: «A»; в 2013—2014 році проходив стажування в московському «ЦСКА» і відвідував міжнародні тренерські курси УЄФА в Ньйоні (Швейцарія)^[16]. З 2014 року має PRO-диплом УЄФА^[17].

Особисте життя

Одружений, виховує трьох дітей.

Факти

• У Вищій / Прем'єр лізі України провів 226 матчів, забив 14 голів.
• У Кубку України провів 24 матчі, забив 1 гол.
• У Кубку УЕФА провів 4 матчі.

Досягнення

Як гравець

• Півфіналіст Кубка України: 1999/00
• Переможець Першої ліги України: 1995/96
• Переможець Другої ліги України: 2005/06
• Бронзовий призер Другої ліги України: 2004/05

Як тренер

як помічник Сергія Ковальця

• Володар Кубка Співдружності: 2014
• Фіналіст Кубка Співдружності: 2013

Примітки

1. Профіль на сайті футбольного агентства AVR-sport (рос.). Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 22 жовтня 2016.
2. Олег Ратій: «Футбол — дуже заразна хвороба» (рос.). Ігор Павленко, «Вулиця Спортивна». 31 липня 2009. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 22 жовтня 2016.
3. Сергій Ковалець визначився з помічниками (рос.). Sport.ua. 25 липня 2012. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 22 жовтня 2016.
4. Олександрія-Оболонь. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 22 жовтня 2016.
5. «Таврія» — «Олександрія». Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 22 жовтня 2016.
6. Олег Лутков: «Місце в п'ятірці нам під силу» (рос.). Павло Морозов, ФК «ІгроСервіс». Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 22 жовтня 2016.
7. Олег Ратій: «Гравці для нас — як сини» (рос.). Сергій Дем'янчук, «Команда». 29 січня 2014. Архів оригіналу за 12-05-2014. Процитовано 22-10-2016.
8. Друга ліга. Напередодні (рос.). FOOTBALL.UA. 15 серпня 2008. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 22 жовтня 2016.
9. Тренерський штаб молодіжної збірної України — будемо знайомі! (рос.). FOOTBOOM. 16 січня 2013. Архів оригіналу за 12-05-2014. Процитовано 22-10-2016.
10. «Буковину» залишили Олег Ратій та Валентин Слюсар. Архів оригіналу за 11 червня 2017. Процитовано 6 червня 2017.
11. Олегу Ратію — 48!. metalist1925.com. «Металіст 1925». 5 липня 2018.
12. «Металіст 1925» U-15 — переможці турніру Odessa Cup 2018. metalist1925.com. «Металіст 1925». 17 серпня 2018.
13. Олегу Ратію — 49!. metalist1925.com. «Металіст 1925». 5 липня 2019.
14. Олег Ратій — виконуючий обов'язки головного тренера «Металіста». football.ua. 14 липня 2022. Процитовано 14 липня 2022.
15. «Металіст» призначив серба Огненовича в.о. головного тренера. ua-football.com. 27 січня 2023. Процитовано 28 січня 2023.
16. Ратій Олег Борисович досьє. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 14 лютого 2017.
17. Завершилося навчання за програмою «PRO»-диплом УЄФА (рос.). Центр ліцензування ФФУ. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 22 жовтня 2016.

Джерела

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Ратій Олег Борисович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль клубу на сайті footballdatabase.eu
• Профіль клубу на сайті worldfootball.net
• Профіль клубу на сайті Ukr-Football.org.ua
• Сайт Олега Ратія