Рафаеле Вівіані | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Raffaele Viviani ![]() | ||||
![]() | ||||
Народився | 10 січня 1888[1][2] ![]() Кастелламмаре-ді-Стабія, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія ![]() | |||
Помер | 22 березня 1950[1][2] (62 роки) ![]() Неаполь, Італія ![]() | |||
Поховання | Cemetery of Poggioreale, Naplesd[2] ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() | |||
Діяльність | композитор, актор театру, письменник, сценарист, драматург, актор ![]() | |||
Брати, сестри | Luisella Vivianid ![]() | |||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Рафаеле Вівіані (італ. Raffaele Viviani; 10 січня 1888, Кастелламмаре-ді-Стабія, Кампанія (Італія) — 22 березня 1950, Неаполь) — італійський драматург, письменник, актор, режисер, композитор. Видний представник реалізму в італійській літературі першої половини XX століття.
Академічної освіти не отримав, його творчість заснована на особистому життєвому досвіді.
Вперше вийшов на сцену в 4-річному віці, до 20 років отримав загальнонаціональну популярність, як актор і драматург.
Виступав, крім Італії, в Будапешті, Парижі, Триполі, на сценах театрів Південної Америки.
Знімався в кіно («Un amore selvaggio» (1908), «La tavola dei poveri» (1932), «L'armata azzurra» (1932), «L'ultimo scugnizzo» (1938) та ін.).
Автор понад 60 п'єс, головним чином на неаполітанському діалекті, героями яких є люди бідних верств з народу, дрібні злочинці, повії тощо, писав про Неаполь того періоду.
Помер після тривалої хвороби.