Регазифікація зрідженого природного газу

Регазифікаційний термінал Негісі компанії Tokyo Gas в японському місті Йокогама

Регазифікація зрідженого природного газу — процес перетворення зрідженого природного газу з рідкого стану в газоподібний, після чого він стає придатним для звичайного використання — подачі по трубопроводах споживачам і закачування в газові балони.

Технологія

Перетворення зрідженого газу в газоподібний стан відбувається в системі випаровування за допомогою нагріву. Підігрів може здійснюватися прямим і непрямим способом. У першому випадку газ отримує тепло безпосередньо від гарячого теплоносія, у другому — тепло надходить до газу через проміжний теплоносій, що обігрівається гарячим теплоносієм. Найбільш часто як гарячий теплоносій використовується морська вода, як проміжний теплоносій — пропан.^[1]

За потужністю СПГ-терміналів, як і за обсягом імпорту СПГ, лідирує Японія — 246 млрд кубометрів на рік за даними 2010 року. На другому місці — США, понад 180 млрд кубометрів на рік (дані 2010 року). В цілому на 2010 рік сукупна потужність терміналів перевищила 800 млрд кубометрів.

Джерела

• Dynamic depressurisation calculations LNG regasification unit^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Global LNG Regasification Markets

1. Регазификация СПГ проекта «Сахалин-2». Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 28 травня 2019.