Рейпветерінг

Село|категорія в Commons= Рейпветерінг Rijpwetering Центр села Координати 52°11′22″ пн. ш. 4°35′06″ сх. д.^H G O Країна  Нідерланди Нідерланди Провінція Південна Голландія Муніципалітет Каг-ен-Брассем Площа 2,11 км² Офіційна мова нідерландська Населення 1540 осіб (2012[1]) Густота населення 900  осіб/км² Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код 071[2] Поштовий індекс 2375[2] CBS BU18840102 GeoNames 2748094 OSM r1879809  ·R Рейпветерінг Рейпветерінг (Нідерланди) Рейпветерінг Рейпветерінг (Південна Голландія)  Рейпветерінг у Вікісховищі

Рейпве́терінг (нід. Rijpwetering) — село у муніципалітеті Каг-ен-Брассем, у нідерландській провінції Південна Голландія.

Історія

Вперше Рейпветерінг згадується в історії близько 1342 року. Із самого початку це було поселення фермерів, що займалися скотарством.

У 1912—1935 роках через Рейпветерінг проходила Гарлеммермерська залізнична лінія, існувала своя станція^[3].

До 1 січня 2009 року село Рейпветерінг підпорядковувалося муніципалітету Алкемаде.

Розташування і транспорт

Село Рейпветерінг розташоване приблизно за 8 км на схід від Лейдена, між селами Ауд-Аде і Ньїве-Ветерінг. На північ від Рейпветерінга лежить озеро Коппул, що належить до озерної системи Кагерплассен.

На південь від села пролягає регіональний автошлях N445, що з'єднує муніципалітет Каг-ен-Брассем із Лейденом, трохи далі на південь — автострада А4 (Амстердам — Лейден — Гаага).

Через Рейпветерінг проходить міжміський автобусний маршрут № 56, який сполучає село із Лейденом, Лейдердорпом, Ауд-Аде, Ньїве-Ветерінгом, Рулофарендсвеном, Ауде-Ветерінгом, Леймейдербрюгом і Леймейденом^[4].

Демографія

Станом на 2012 рік у Рейпветерінгу мешкало 1 540 осіб, з яких 795 чоловіків та 740 жінок. За віком населення розподіляється наступним чином:

• особи у віці до 15 років — 18 %,
• особи у віці від 15 до 25 років — 13 %,
• особи у віці від 25 до 45 років — 24 %,
• особи у віці від 45 до 65 років — 30 %,
• особи у віці старше 65 років — 14 %.

З усіх мешканців близько 7 % мають іноземне походження, більшість з них — близько 4 % — європейці, серед осіб неєвропейського походження (3 %) найбільшу етнічну групу утворюють суринамці (1 %)^[1].

Видатні мешканці

• Йоп Зутемелк — нідерландський велогонщик, переможець Тур де Франс 1980 року та золотий медаліст Олімпійських ігор 1968 року. Народився у Гаазі, проте виріс у Рейпветерінгу. На його честь у селі встановлена статуя.
• Санне ван дер Стар^[en] — нідерландська ковзанярка, народилася у Рейпветерінгу.

Пам'ятки

На території Рейпветерінгу розташовано 13 національних пам'яток, серед яких:

• вітряки Buurtermolen (XVIII ст.), Moppemolen (1752 р.), Lijkermolen № 1 і № 2 (1780 р.), Waterloosmolen (1857 р.), Blauwe Molen (1904 р.), Adermolen (1941 р.),
• католицька церква Різдва Пресвятої Богородиці (1860 р.),
• чотири ферми XVIII—XIX століть.
• будівля 1615 року, в якій розміщувалися місцевий суд і тюрма.

Також є 14 пам'яток місцевого значення, переважно житлові будинки і ферми.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Рейпветерінгу

Католицька парафія Рейпветерінгу утворилася 6 жовтня 1858 року, і незабаром почалося будівництво церкви. Нову церкву, присвячену Різдву Пресвятої Богородиці, 20 вересня 1860 року освятив єпископ Гарлема.

Церква зведена за проектом архітектора Тео Молкенбура у неоготичному стилі. Церква тринавна, склепіння стелі дерев'яні, тиньковані, у фасадній частині розміщена дзвіниця^[5].

З 1976 року церква є національною пам'яткою^[6].

Вітряки

Поблизу Рейпветерінга розташовано 7 вітряків.

• Вітряк Buurtermolen зведений у XVIII столітті для осушення польдеру Buurterpolder (також відомий під назвами Bakkerspolder і Ruygenhouckpolder). На місці цього вітряка існував старіший, проте точна дата його появи невідома. Вітряк Buurtermolen діяв до 1969 року, а 1970 року був переданий під управління Рейнландської асоціації вітряків. Є класичним прикладом польдерного вітряка стовпового типу, одна пара крил має розмах 18 м, друга — 18,2 м. Назва вітряка походить від назви польдеру, де він стоїть^[7][8].
• Вітряк Moppemolen зведений у 1752 році для осушення польдерів Veenderpolder і Lijkerpolder, на місці вітряка, що згорів за рік до того. Вітряк Moppemolen належить до типу ґрунтових вітряків (нід. grondzeiler), тобто таких, чия вежа розташована на землі, а не на опорі, як у інших типів вітряків, а керування вітряком здійснюється с землі. Походження назви вітряка невідоме. Вітряк Moppemolen — чотирикрилий, із восьмикутною вежею шатрового типу, розмах однієї пари крил становить 25,7 м, другої — 25,9 м^[9][10].
• Два вітряки Lijkermolen зведені у 1780 році для осушення польдеру Veenderpolder і Lijkerpolder. Обидва належать до ґрунтового типу (нід. grondzeiler), як і вітряк Moppemolen. Обидва вітряки чотирикрилі, мають шатрову вежу, розмах крил одного становить 28,15 м, другого — 27,60. Цікаво, що вежі цих вітряків мають дванадцять кутів — це єдині дванадцятикутні вітряки в Нідерландах (зазвичай, вежа вітряка має 6-8 кутів). Обидва вітряки з 1980-х років підпорядковані Рейнландській асоціації вітряків^{[11][12][13][14]}.
• Вітряк Waterloosmolen зведений 1857 року на місці згорілого попередника, для осушення польдеру Waterloospolder. Вітряк чотирикрилий, із восьмикутною шатровою вежею, як і більшість вітряків Рейпветерінга, належить до типу ґрунтових вітряків (нід. grondzeiler). Розмах однієї пари крил становить 27,35 м, другої — 27,50 м. З 1965 року вітряком керує Рейнландська асоціація вітряків. Вітряк перетворений на житлове приміщення і закритий для відвідування^[15][16].
• Вітряк Blauwe Molen зведений 1904 року для осушення польдеру Blauwe Polder, на місці старого стовпового вітряка, що існував тут приблизно з 1772 року. Новий вітряк функціював до 1960-х років, а 1968 року перейшов у власність Рейнландської асоціації вітряків, яка 1971 року провела його реконструкцію. Вітряк Blauwe Molen до типу ґрунтових вітряків (нід. grondzeiler), чотирикрилий, із восьмикутною шатровою вежею, розмах однієї пари крил становить 27,35 м, другої — 27,50 м^[17][18].
• Вітряк Adermolen зведений 1941 року для осушення польдеру Aderpolder. Первісно тут був дерев'яний вітряк, який згорів і 1881 року був замінений насосною станцією. У 1940 році станцію вирішили перенести, а через Другу світову війну і нестачу палива, на її місці збудували новий вітряк. За конструкцією вітряк Adermolen подібний до інших вітряків Рейпветерінгу: ґрунтового типу, чотирикрилий, із восьмикутною шатровою вежею. Розмах крил становить 16,30 м. З 1986 року вітряк належить Рейнландській асоціації вітряків і закритий для відвідування^[19][20].

Галерея

• 
  Вітряк Adermolen
• 
  Вітряк Blauwe Molen
• 
  Вітряк Buurtermolen
• 
  Вітряк Lijkermolen № 1
• 
  Вітряк Lijkermolen № 2
• 
  Вітряк Moppemolen
• 
  Вітряк Waterloosmolen

Примітки

1. Kerncijfers wijken en buurten 2009-2012. www.cbs.nl. Centraal Bureau voor de Statistiek. 10 грудня 2014 року. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
2. Postcode van de plaats Rijpwetering. www.postcode-adresboek.nl. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
3. Feest op het station van Rijpwetering (1912). www.geschiedenisvanzuidholland.nl. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
4. Lijn 56 Leiden Centraal Station - Leimuiden Tuinderij. wiki.ovinnederland.nl. Архів оригіналу за 18 листопада 2014. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
5. Rijpwetering, Pastoor van der Plaatstraat 15 - O.L. Vrouw Geboorte. reliwiki.nl. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
6. Monumentnummer: 7127. monumentenregister.cultureelerfgoed.nl. Rijksdienst voor het Cultureel Erfgoed. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
7. Buurtermolen. www.molendatabase.nl. Nederlandse Molendatabase. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
8. Buurtermolen te Rijpwetering. www.molens.nl. De Hollandsche Molen. Процитовано 21 жовтня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (нід.)
9. Moppemolen. www.molendatabase.nl. Nederlandse Molendatabase. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
10. Moppemolen te Rijpwetering. www.molens.nl. De Hollandsche Molen. Процитовано 21 жовтня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (нід.)
11. Lijkermolen No.1 (Lijker 1). www.molendatabase.nl. Nederlandse Molendatabase. Архів оригіналу за 6 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
12. Lijkermolen No.1. te Rijpwetering. www.molens.nl. De Hollandsche Molen. Процитовано 21 жовтня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (нід.)
13. Lijkermolen No.2 (Lijker 2). www.molendatabase.nl. Nederlandse Molendatabase. Архів оригіналу за 7 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
14. Lijkermolen No.2. te Rijpwetering. www.molens.nl. De Hollandsche Molen. Процитовано 21 жовтня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (нід.)
15. Waterloosmolen. www.molendatabase.nl. Nederlandse Molendatabase. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
16. Waterloosmolen te Rijpwetering. www.molens.nl. De Hollandsche Molen. Процитовано 21 жовтня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (нід.)
17. Blauwe Molen. www.molendatabase.nl. Nederlandse Molendatabase. Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
18. Blauwe Molen te Rijpwetering / Oude-Ade. www.molens.nl. De Hollandsche Molen. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
19. Naam. www.molendatabase.nl. Nederlandse Molendatabase. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
20. Adermolen te Nieuwe Wetering / Rijpwetering. www.molens.nl. De Hollandsche Molen. Процитовано 21 жовтня 2015.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (нід.)

Посилання

• Kernen en kenmerken: Rijpwetering. www.kaagenbraassem.nl. Gemeente Kaag en Braassem. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
• De dorpen van de gemeente Alkemade. www.stichtingoudalkemade.nl. Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
• Gemeente Kaag en Braassem. www.geschiedenisvanzuidholland.nl. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
• Nederlandse Molendatabase. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)
• De Hollandsche Molen. Архів оригіналу за 13 грудня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015. (нід.)

Портал «Географія»   Портал «Нідерланди»