Риф Поклінгтон

Риф Поклінгтон
Географія
10°48′44″ пд. ш. 155°44′18″ сх. д. / 10.81222° пд. ш. 155.73833° сх. д. / -10.81222; 155.73833[1]
АкваторіяСоломонове море
Архіпелагархіпелаг Луїзіада
Площа0,01 км²
Країна
 ПНГ
Адм. одиницяМілн-Бей
Населення0
Риф Поклінгтон. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
Риф Поклінгтон
Риф Поклінгтон
Риф Поклінгтон (Папуа Нова Гвінея)
Риф Поклінгтон. Карта розташування: Папуа Нова Гвінея
Риф Поклінгтон
Риф Поклінгтон
Риф Поклінгтон (Папуа Нова Гвінея)
Мапа

Риф Поклінгтон — кораловий риф і переважно затоплений атол на крайньому південному сході Папуа Нової Гвінеї.

Риф розташований у 162,4 км від найближчого острова, Лоа-Болоба, який є крихітним кораловим острівцем в околицях рифу поблизу мису Деліверанс, південно-східної точки острова Россел (Єла) в Архіпелазі Луїзіада, і належить до провінції затоки Мілн округу Самарай-Муруа, район місцевого самоврядування в сільській місцевості Ялеямба.

Риф Поклінгтон розташований на вершині хребта Поклінгтон, який простягається на північний схід від острова Россел. Довжина рифу становться 32 км, ширина — 4 км. Край рифу охоплює глибоку лагуну. Північний край сягає ближче до поверхні, і вздовж нього розташовані декілька надводних скель висотою від 0,9 до 3 метрів. На північно-східному кінці знаходиться невелика піщана коса розміром із футбольне поле (менше одного гектара).

Риф ізольований від інших рифових систем глибокою водою і відносно незайманий.

До того, як Папуа Нова Гвінея отримала суверенітет у 1975 році, було вирішено, що риф Поклінгтон має бути частиною нової держави.[2]

Історія

[ред. | ред. код]

Риф був відкритий і названий капітаном сіднейського китобійного судна «Поклінгтон» у 1825 році[3].

На атолі зазнало трощі кілька суден.[4] Бриг Reindeer (324 т) прямував з Мельбурна до Китаю за вантажем чаю, коли зазнав аварії тут у вересні 1855 року[5]. Серед членів екіпажу на борту був Волтер Пауелл .

У 1862 році Earl of Hardwick (280 т) прямував з Ньюкасла, Новий Південний Уельс, з вантажем вугілля до Гонконгу, коли зазнав аварії 10 червня.[6][7]

Genevieve (1000 т) було відносно новим судном, побудованим у Квебеку в 1870 р. і прямував з Мельбурна до Манілли, коли воно відбулася корабельна троща у вересні 1874 року.[8] Капітан Ларгі з корабля Woodlark, що прямував з Брісбена до Гонконгу, повідомляв, що він помітив судно на березі на південно-західному кінці рифу Поклінгтон. На ньому не було нічого, крім бізан-щогли та бушприта, і вона, очевидно, деякий час була на рифі[9].

HMS <i id="mwOg">Renard</i> під командуванням лейтенанта Г. Е. Річардса обстежив риф у 1880 р. та відзначив відсутність якірної стоянки навколо його периметра.[10]

28 квітня 1962 року панамське судно SS Dona Ourania (8716 т)[11] сіло на мілину біля рифу Поклінгтон.[12]

Японське судно Amigi Maru (280 футів,[13] 2249 т) сіло на мілину під час циклону в травні 1972 року[14]. Його не вдалося врятувати, і його довелося покинути.[15]

У квітні 1974 року радянське судно «Федір Літке» пробуло тиждень на піщаній мілині рифу. Австралійський військово-морський корабель відвідав місце незабаром після цього, і було повідомлено, що там було знайдено прихований електронний пристрій моніторингу.[16]

Незаконні наркотики на 30 млн доларів були заховані в затонулому кораблі на рифі в 1978 році. Коноплі, які зберігалися у водонепроникних мішках, були залишені траулером з Таїланду.[17] 

Риболовля

[ред. | ред. код]

У жовтні 1979 року тайванське рибальське судно було виявлено під час незаконного вилову риби біля рифу в межах 200-мильної риболовної зони. Капітана оштрафували на 1000 кін, а знаряддя лову судна вилучили.[18]

Спортивна риболовля проводиться біля рифу Поклінгтон.[19]

Морська заповідна зона

[ред. | ред. код]

На території рифу пропонується створення природоохоронної території: Морського парку рифу Поклінгтон.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Pocklington Reef [Архівовано 2011-07-26 у Wayback Machine.] Wood, L. J. (2007). MPA Global: A database of the world's marine protected areas. Sea Around Us Project, UNEP-WCMC & WWF. www.mpaglobal.org
  2. ↑ Papua New Guinea Post-Courier, 18 September 1974, p.2
  3. ↑ Nicholson, Ian (1981). Gazetteer of Sydney shipping, 1788-1840 (вид. First). Canberra: Roebuck. с. 144. ISBN 0909434182.
  4. ↑ Catalog of Nautical Charts.
  5. ↑ Morning Bulletin, 30 May 1903, p.6
  6. ↑ Loney, Jack (1980). Australian shipwrecks, Vol 2: 1851-1871 (вид. First). Sydney: Reed. с. 133. ISBN 0589501003.
  7. ↑ Sydney Morning Herald, 28 November 1862, p.4
  8. ↑ Northern Argus (Rockhampton, Queensland), 22 September 1874, p.2
  9. ↑ (From the Courier.). Maryborough Chronicle, Wide Bay and Burnett Advertiser. № 1997. Queensland, Australia. 7 червня 1877. с. 2. Процитовано 16 жовтня 2022.
  10. ↑ Pacific Islands pilot, with supplements and Admiralty notices to mariners. London: Admiralty Hydrographic Department. 1885. с. 54.
  11. ↑ Dona Ourania Wear Built Ships
  12. ↑ Gerald Forsberg Salvage from the Sea Publisher: Routledge and Kegan Paul, Jan 1, 1977
  13. ↑ Distress call by ship. Papua New Guinea Post-courier. International, Australia. 30 травня 1972. с. 4. Процитовано 16 жовтня 2022.
  14. ↑ Papua New Guinea Post-Courier, 30 May 1972, p.4
  15. ↑ Papua New Guinea Post-Courier, 1 June 1972, p.1
  16. ↑ Canberra Times, 23 April 1975, p.1
  17. ↑ Canberra Times, 17 June 1978, p.1
  18. ↑ Papua New Guinea Post-Courier, 23 October 1979, p.3
  19. ↑ «Giant Pelagics in Pocklington Reef Expedition!», accessed 20 April 2021

Посилання

[ред. | ред. код]