Робер Планель
| Робер Планель | |
|---|---|
фр. Robert Planel  | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 січня 1908 |
| Місце народження | Монтелімар |
| Дата смерті | 25 травня 1994[1] (86 років) |
| Місце смерті | Париж |
| Громадянство | .svg){kind=small} Франція |
| Професії | композитор, музикознавець, музичний педагог, скрипаль, диригент |
| Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Інструменти | скрипка |
| Нагороди | |
Робе́р Плане́ль (фр. Robert Planel; 2 січня 1908, Монтелімар — 25 травня 1994, Париж) — французький композитор, музичний педагог, скрипаль і громадський діяч в освітній царині.
Робер Планель народився в родині музичного педагога Альфонса Планеля (1869—1947), засновника музичної школи в Монтелімарі. Він почав займатися музикою в дитинстві. З 1914 до 1918 року Планель займався на скрипці у соліста оркестру Паризької опери Рене Шедекаля. З 1922 по 1933 рік він навчався в Паризькій консерваторії, де його педагогами були Фірмен Туш (скрипка), Жан Галлон (гармонія), Жорж Коссад (поліфонія), Анрі Бюссе і Поль Відаль (композиція). 1933 року Роберу Планелю більшістю голосів (23 з 30) була присуджена Римська премія за кантату «Idylle funambulesque», після чого він провів три роки на віллі Медічі в Римі[2].
У 1939 році під час Другої світової війни Планель був мобілізований на військову службу. Він організував військовий оркестр з французьких і туніських музикантів, який виконував військові марші, а також класичну, джазову та народну музику. Після війни Робер Планель працював в царині музичної освіти та займав різні пости в Паризьких державних організаціях[2]. Композиторська спадщина Робера Планеля складає твори різних жанрів, однак більшість його творів написані для камерних ансамблів.
Старший брат Робера Планеля Жан Планель (1903—1986) також став професійним музикантом, співаком і композитором. Він був двічі нагороджений вищою французькою національною нагородою в царині звукозапису «Grand Prix du Disque». Його донька Елен (нар. 1936), племінниця Робера, стала музичним педагогом[3].
- ↑ Musicalics
- ↑ а б Robert Planel
- ↑ Montélimar, différents articles. Архів оригіналу за 18 липня 2010. Процитовано 29 травня 2011.