Роберт Ейссен | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Robert Eyssen | ||||||||||||
Народився | 2 квітня 1892 Франкфурт-на-Майні, Вісбаден[d], Гессен-Нассау, Прусське королівство, Німецька імперія | |||||||||||
Помер | 31 березня 1960 (67 років) Баден-Баден, Карлсруе, Баден-Вюртемберг, ФРН | |||||||||||
Країна | Німеччина | |||||||||||
Діяльність | офіцер ВМФ Німеччини | |||||||||||
Знання мов | німецька | |||||||||||
Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||||
Військове звання | Контр-адмірал | |||||||||||
Нагороди | ||||||||||||
Роберт Ейссен (нім. Robert Eyssen; 2 квітня 1892, Франкфурт-на-Майні — 31 березня 1960, Баден-Баден) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 січня 1941). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
1 квітня 1911 року вступив у ВМФ. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Ганза» (1912) і у військово-морському училищі (1913). Учасник Першої світової війни. 25 квітня 1914 року призначений на легкий крейсер «Карлсруе», потім плавав на легкому крейсері «Амазон» (1915-16), важкому крейсері «Імператриця Александра» (травень-липень 1916). З 1916 року служив на міноносці. У серпні 1918 року переведений в училище підводного флоту. Після демобілізації армії залишений на флоті. З 24 березня 1924 року — командир міноносця G8, з 24 вересня 1926 року — офіцер зв'язку в штабі 2-го військового округу в Штеттіні. З 30 вересня 1929 року — 1-й офіцер гідрографічного корабля «Метеор». 20 вересня 1930 року переведений в центральний апарат ВМС. З 26.9.1935 командир гідрографічного корабля «Метеор». 7 жовтня 1937 року призначений начальником Військового відділу Адміністративного управління ОКМ. Після початку Другої світової війни 1 грудня 1939 року отримав в командування допоміжний крейсер «Комет», з яким діяв на океанських комунікаціях союзників. 20 лютого 1942 року здав командування, а 20 березня був призначений офіцером зв'язку ВМС при командуванні 4-го повітряного флоту. З 18 серпня 1942 року — начальник Морського управління в Осло. 15 липня 1944 року очолив військове командування «Відень III». 30 квітня 1945 року звільнений у відставку.