Роберт Такер

Роберт Такер
Народився29 травня 1918(1918-05-29)[1]
Канзас-Сіті, Міссурі, США
Помер29 липня 2010(2010-07-29)[2][1] (92 роки)
Принстон, Мерсер, Нью-Джерсі, США
Країна США
Діяльністьісторик, дипломат, політолог, педагог, письменник, викладач університету
Alma materГарвардський університет
Галузьісторія[3], політологія[3] і дипломатія[3]
ЗакладПринстонський університет
Науковий ступіньдоктор філософії
Аспіранти, докторантиСтівен Коен
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Такер.

Чарльз Роберт Такер (англ. Charles Robert Tucker; 29 травня 1918, Канзас-Сіті, Міссурі — 29 липня 2010, Принстон, Нью-Джерсі) — американський політолог, історик, совєтолог. Доктор філософії з історії, професор Принстонського університету.

Відомий як автор біографії І. В. Сталіна, в яких використовував психологічні та психоаналітичні методики Еріка Еріксона та Карен Хорні. Автор однієї з найповніших психобіографій[en] Сталіна[4].

Біографія

[ред. | ред. код]

Після отримання ступенів бакалавра та магістра в Гарвардському університеті, Такер працював в Управлінні стратегічних служб з 1942 по 1944 рік[5]. У 1944 році Такер почав працювати перекладачем у посольстві США в Москві. У 1946 році одружився з радянською громадянкою Євгенією Пестрецовою (Eugenia Tucker). Незабаром закінчився його дворічний контракт з посольством. Так як влада не дозволяла його дружині покинути СРСР, Такер знайшов роботу спочатку в канадському, а потім в індійському посольстві, вже без дипломатичного імунітету.[6] Подружжя змогло виїхати до США лише у вересні 1953 року, після смерті Сталіна.

У 1958 році в Гарвардському університеті Такер отримав ступінь доктора філософії з історії[7]. Дисертація стала основою для книги «Philosophy and Myth in Karl Marx» («Філософія і міф Карла Маркса») (1961). Такер опублікував дві фундаментальні праці з біографії Сталіна: «Stalin as Revolutionary: A Study in History and Personality, 1879—1929» («Сталін як революціонер: історичне і біографічне дослідження, 1879—1929 рр.») (1973) та «Stalin in Power: The Revolution From Above, 1928—1941» («Сталін у владі: революція зверху, 1928—1941 рр.») (1990).

З 1962 по 1984 рік Такер викладав у Принстонському університеті, де заснував програму русистики. До своєї смерті обіймав посаду професора-емерита Принстонського університету.

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • Political Culture and Leadership in Soviet Russia
  • Stalin as Revolutionary: 1879-1929 (1973)
  • Stalin in Power: The Revolution from Above, 1928-1941 (1992)
  • Politics as Leadership (1995)
  • Philosophy and Myth in Karl Marx (1961).
  • The Soviet Political Mind
  • The Great Purge Trial (Co-Editor)
  • The Marxian Revolutionary Idea
  • The Marx-Engels Reader (Editor)
  • The Lenin Anthology
  • Brus W., Tucker R. C. Stalinism: essays in historical interpretation. — New York : W. W. Norton & Company[en], 1977. — ISBN 0-393-05608-2.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ http://www.nytimes.com/2010/08/01/us/01tucker.html
  3. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  4. ↑ Глава 1 Личность и политика: некоторая предварительная психоаналитическая работа [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Ранкур-Лаферр'єр Д.[ru] Психика Сталина = The Mind of Stalin: A Psychoanalytic Study. Пер. з англ. Т. Е. Астахова, М. Е. Озерова; предмова. В. М. Лейбин[en]. — Весь мир[ru], Прогресс-Академия, 1996. — 240 с. — ISBN 5858640826
  5. ↑ «Robert Tucker, renowned Soviet expert and Stalin biographer, dies». Princeton University.
  6. ↑ Войнович та 02.08.2010.
  7. ↑ Такер Роберт // Hrono.ru
    • Торчинов В. А., Леонтюк А. М. Вокруг Сталина. Историко-биографический справочник. СПб., 2000

Література

[ред. | ред. код]
  • Лельчук Віталій Семенович Послесловие // Такер Р. Сталин. Путь к власти 1879—1929. История и личность = Stalin as Revolutionary 1879—1929: a study in history and personality / Пер. з англ.; Заг. ред. і післямова В. С. Лельчука. — М.: Прогресс, 1990. — С. 446—452. — 480 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-01-002575-2.

Посилання

[ред. | ред. код]