Роберт Френсіс Тафт ТІ | |
---|---|
Robert Francis Taft S.J. | |
Основні відомості | |
Народження | 9 січня 1932 Провіденс, Род-Айленд, США |
Країна: | США |
Альма-матер: | Фордхемський університет Папський східний інститут |
Заклад: | Папський східний інститут |
Конфесія: | РГКЦ (Російський апостолат) |
Смерть: | 2 листопада 2018 (86 років) |
Вестон, Міддлсекс, Массачусетс, США | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | священик |
Основні інтереси: | богослов'я, літургіка |
Звання: | професор |
Ступінь: | доктор |
Титул: | митрофорний архимандрит |
Висловлюваня у Вікіцитатах |
Роберт Френсіс Тафт ТІ (англ. Robert Francis Taft S.J.; 9 січня 1932, Провіденс, Род-Айленд, США — 2 листопада 2018, Вестон, Массачусетс[1]) — американський священик-єзуїт, богослов і літургіст, дослідник східно-християнських літургійних обрядів і традицій. У 1975—2002 роках — професор Папського східного інституту в Римі.
Народився в багатій американській сім'ї, з якої вийшли кілька відомих американських політиків, а серед них президент США Вільям Говард Тафт. 14 серпня 1949 року вступив до новіціату Товариства Ісуса. Початкову духовну і академічну освіту здобув у Бостонському коледжі. У період т. зв. магістерки або регентства (після філософії), впродовж трьох років був викладачем у єзуїтському коледжі в Багдаді. 1959 року Тафт повернувся до США і продовжив навчання у Фордхемському університеті, де отримав ступінь магістра з російської мови. Висвячений на священика у візантійському обряді 7 червня 1963 року. Продовжив навчання в Папському східному інституті в Римі. Під керівництвом відомого єзуїта-літургіста Хуана Матеоса написав докторську дисертацію про Великий вхід під час Божественної літургії (захист 1970).
Професор Папського східного інституту в 1975—2002 роках, у 1995—2001 — його віце-ректор. З 1972 по 1976 рік був директором спеціалізованого журналу «Orientalia Christian Periodica», в 1987—2004 роках — редактором збірки «Orientalia Christiana Analecta». Консультор ватиканських дикастерій і Конгрегації Східних Церков, засновник «Societas Orientalium Liturgiarum».
1998 року митрополит Філадельфійський від імені Глави УГКЦ надав о. Тафтові титул митрофорного архимандрита[2]. 2002 року подав у відставку з посади професора, а в 2011 році переїхав у єзуїтський пансіон в США, проте продовжував працювати над новими книгами.
Голова Ради старійшин центру Візантійських студій «Дамбартон Оукс», член-кореспондент Британської Академії наук, член багатьох наукових товариств та лауреат численних нагород, почесний доктор Українського католицького університету (2017)[3].
Автор понад 800 наукових праць зі східної літургіки, в тому числі багатотомного дослідження «Історія літургії св. Івана Золотоустого».