Родді Ллевеллін

Родді Ллевеллін
Roddy Llewellyn
Народився9 жовтня 1947(1947-10-09) (77 років)
Кріковелл, Повіс, Велика Британія
Країна Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпомолог, журналіст Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materшкола Шрусберіd і Hawtreysd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Суспільний станаристократія Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулбаронет Редагувати інформацію у Вікіданих
Батькосер Гаррі Ллевелін, 3-й баронет
МатиChristine Saumarezd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зТетяна Соскін
Діти3

Сер Родерік Віктор Ллевеллін, 5-й баронет (нар. 9 жовтня 1947(19471009))[2] — британський баронет, проєктувальник садів, журналіст, письменник і телеведучий. Він мав восьмирічні стосунки з принцесою Маргарет, графинею Сноудон, молодшою сестрою королеви Єлизавети II.

Молодість і освіта

[ред. | ред. код]

Ллевеллін народився в Кріковеллі, Брекнокшир. Він був молодшим сином сера Гаррі Ллевелліна, 3-го баронета. (пом. 1999), золотого олімпійського медаліста з конкуру, і його дружини, Крістін Сомарез (пом. 1998)[3]. Він закінчив школу Шрусбері, а потім отримав національний сертифікат із садівництва в Коледжі Мерріст Вуд. У 2009 році він успадкував титул баронета Ллевелліна від свого старшого брата, Дая[4].

У 2012 році Ллевеллін з деяким сумом розповідав про своє раннє життя в маєтку Гобіон, а згодом в Лланфейр-Грейндж. Його батьки часто були у від'їздах через кінні змагання, а няня, Ребекка Дженкінс, стала його музою, заохочуючи хлопчика до садівництва. У віці 7 років його відправили в школу-інтернат Готрійс[5][6].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1973 році 25-річний Ллевеллін закрутив роман із принцесою Маргарет, якій на той час було 43[7]. Вони зустрілися в Шотландії в «Café Royal» в Единбурзі у вересні 1973 року. Кілька років потому біограф Маргарет Тео Аронсон зробив такий коментар: «Він був добре вихованим, добре говорив і був кумедним; і перш за все він був дуже милим»[8].

У 1976 році фотографії пари на приватному острові Мастік стали причиною скандалу[9]. У таблоїдах його називали «хлопчиком-іграшкою». Ллевеллін опублікував публічну заяву, в якій говорилося: «Я дуже шкодую про будь-яке збентеження, заподіяне Її Величності Королеві та королівській родині, яким я хочу висловити найбільшу повагу, захоплення та відданість»[10].

Численні публікації про стосунки стали причиною розірвання шлюбу принцеси з графом Сноудоном[11]. За словами тодішнього шофера Девіда Гріффіна після розриву принцеси Маргарет з Ллевелліном вона знищила всі листи[12].

За словами Енн Теннант, баронеси Гленконнер, процитованої в документальному фільмі 2018 року «Елізабет: Наша королева», монархиня обговорювала з нею Ллевелліна після похорону принцеси Маргарет у 2002 році. Вона подякувала леді Енн за знайомство його з сестрою, тому що «він зробив її справді щасливою»[13][14].

11 липня 1981 року Ллевеллін одружився з дочкою кінопродюсера Пола Соскіна Тетяною[15]. У пари є троє доньок Олександра, Наташа та Розі. Старша дочка Олександра — дизайнер і художник[10].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Садівництво

[ред. | ред. код]

Ллевелін сказав: «Мене завжди захоплювали рослини… Вони дають мені величезну кількість розради»[5].

Очевидно, саме його няня, Ребекка Дженкінс познайомила його з садівництвом. Коли сім'я переїхала до Лланфейр-Грейндж, Ллевеллін сказав: «У нас були величезні газони та чудові краєвиди. Це була гарна місцевість… на ній був великий город і казкові дерева»[5]. Протягом усього життя Ллевеллін завжди вважав себе частиною цієї багатої валлійської спадщини під горою Шуга Лоаф. Ллевеллін керує власною компанією Roddy Llewellyn's Garden Design.

Він регулярно читає лекції для пенсіонерів в Олімпії, Глазго та Манчестері (головує на сесіях із запитаннями та відповідями), в садовому центрі Доббі («Запалющі ідеї для саду»), Герефордському соборі («Цікаві ідеї для саду»), Весняне садове шоу Малверна («Хто кращі садівники — чоловіки чи жінки?»), парк дикої природи «Котсволд» (серія «Вечір із експертами з садівництва 2005—2006»), замок Чолмі («Кумедні ідеї для саду») та корабель «Кришталева симфонія» (під час круїзу з проєктуванням саду з «тематичними лекціями»).

Серед його опублікованих книжок: «Міські сади», «Красиві двори», «Водні сади: Вибір знавця», «Елегантність і ексцентричність», «Вирощування подарунків», «Вирощуйте це самостійно: Садівництво з фізичними вадами» та «Рік садівництва Родді Ллевелліна»[4].

Ллевеллін був меценатом виставки квітів у Саутпорті[16].

Журналістика та радіомовлення

[ред. | ред. код]

Ллевеллін писав книги, журнальні статті та газетні колонки на тему садівництва. Журнали, для яких він писав, включають «Герітедж хоум» у 2006 році, «Кантрі лайф» у 2005 та 2006 роках, «Кантрі іллюстрейтед» у 2004 та 2006 роках, «Оксфордшир лімітед ідішн» у 2006 році, «Леді» у 2005 році, «Еден проджект френдс» у 2004 році та «Санді таймс» у 2004 році. Він писав колонки для «Дейлі стар» з 1981 по 1985 рік і для «Мейл он сандей» з 1987 по 1999 рік.

Він представляв «Домашнє шоу» у 1990 році та «Садове шоу» у 1992–93 роках для Thames Television, серед кількох інших програм. Він з'явився на «Світі садівників» у 2007 році.

Ллевеллін також був кореспондентом із питань садівництва в «Мейл он сандей» протягом 12 років[17].

Музика

[ред. | ред. код]

У 1978 році Ллевелін випустив альбом поп-музики «Roddy», але з'ясував, що засоби масової інформації цікавляться лише його особистим життям. Альбом не мав успіху[10][8].

Геральдика

[ред. | ред. код]

Ллевелін служив помічником Геральдичної палати та був відзначений як «любитель відслідковувати походження»[18].

У популярній культурі

[ред. | ред. код]

Ллевелліна зіграли Саймон Вудс у фільмі 2005 року «Сестра королеви»[19] та Гаррі Тредевей у серіалі Netflix «Корона»[20].

Книги

[ред. | ред. код]
  • Roddy Llewellyn. Beautiful Backyards. 1986.
  • Roddy Llewellyn. Elegance & Eccentricity. 1989.
  • Roddy Llewellyn. Gardening in your face!. 1990.
  • Roddy Llewellyn. Grow It Yourself. Gardening with a Physical Disability. 1993.
  • Roddy Llewellyn. Growing Gifts. 1991.
  • Roddy Llewellyn. Roddy Llewellyn's Gardening Year. 1997.
  • Roddy Llewellyn. Town Gardens. 1981.
  • Roddy Llewellyn. Water Gardens: The Connoisseur's Choice. 1987.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Sir Roderic Llewellyn, Bt. Debrett's. Архів оригіналу за 28 June 2013. Процитовано 25 квітня 2013. 
  3. ↑ The Peerage.
  4. ↑ а б Appleby, Matthew. Interview: Sir Roddy Llewellyn, garden designer. Horticulture Week. Процитовано 26 листопада 2021. 
  5. ↑ а б в Wightwick, Abbie (26 березня 2013). Roddy Llewellyn, patron of Southport Flower Show. Wales Online. Процитовано 26 листопада 2021. 
  6. ↑ Interview with Roddy Llewellyn, the son of show-jumper Sir Harry Llewellyn. People's Collection Wales. Процитовано 26 листопада 2021. 
  7. ↑ Davies, Caroline (11 лютого 2002). I followed my heart, says Llewellyn. The Daily Telegraph. 
  8. ↑ а б Miller, Julie (19 листопада 2019). The Crown: Princess Margaret’s Real-Life Affair With Roddy Llewellyn. Vanity Fair. Процитовано 26 листопада 2021. 
  9. ↑ Margaret: Unlucky in love. BBC News. 9 лютого 2002. Процитовано 26 листопада 2021. 
  10. ↑ а б в Hallemann, Caroline (5 листопада 2019). Who Was Princess Margaret's Much-Younger Boyfriend Roddy Llewellyn?. Town and Country. Процитовано 26 листопада 2021. 
  11. ↑ Margaret: Unlucky in love". BBC. 9 лютого 2002. 
  12. ↑ Gordon, Naomi (10 вересня 2019). Princess Margaret and 'toyboy' Roddy Llewellyn: The true story behind the scandal. Harper's Bazaar. Процитовано 26 листопада 2021. 
  13. ↑ Hallemann, Caroline (24 листопада 2019). Princess Margaret's Relationship with Roddy Llewellyn, in Photos. Town and Country. Процитовано 26 листопада 2021. 
  14. ↑ Fernandez, Cecilia (22 листопада 2019). The True Story of Princess Margaret and Roddy Llewellyn's Headline-Making Affair. Oprah Daily. Процитовано 26 листопада 2021. 
  15. ↑ Notices. The Telegraph. London. 13 липня 1981. 
  16. ↑ Wightwick, Abbie (1 червня 2012). Roddy Llewellyn, patron of Southport Flower Show. WalesOnline (англ.). Процитовано 3 серпня 2022. 
  17. ↑ Guides & Experts. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 4 серпня 2022. 
  18. ↑ The Voice That Enchanted a Princess. The Washington Post. 8 квітня 1978. Процитовано 26 листопада 2021. 
  19. ↑ BFI Archive page for The Queen's Sister (2005) accessed 6 November 2020.
  20. ↑ Chaney, Jen (4 листопада 2019). The Crown Carries on Splendidly in Season 3. Vulture. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 6 листопада 2019. 

Посилання

[ред. | ред. код]