Рубен Барейро Саг'єр

Рубен Барейро Саг'єр
Народився22 січня 1930(1930-01-22)[1][2][…]
Вільєтаd, Сентрал, Парагвай
Помер25 березня 2014(2014-03-25)[1] (84 роки)
Асунсьйон, Парагвай
Країна Парагвай
Діяльністьписьменник, поет, правник
Галузьпоезія[4]
Alma materНаціональний університет Асунсьйона
Науковий керівникEdmond Crosd[5]
Знання мовіспанська[1][4]

Ру́бен Баре́йро Саг'є́р (ісп. Rubén Bareiro Saguier; 1930, Вільєта, Сентрал, Парагвай — 25 березня 2014, Асунсьйон, Парагвай)[6] — парагвайський письменник, поет і літературознавець; фахівець з літератури мовою гуарані. Бакалавр літератури в Національному університеті Асунсьйона; доктор філології та гуманітарних наук Університету Поля Валері-Монпельє III.

З життєпису

[ред. | ред. код]

Дитинство Рубена Барейро Саг'єра минуло в рідному місті Вільєті, де він виріс часто буваючи на березі річки Парагвай і серед природи та занурений у селянське життя. Дуже рано він стикнувся з несправедливістю з боку авторитарного режиму, коли поліція, шукаючи та не знайшовши його батька, забрала та замкнула 11-річного Рубена в міському поліційному відділку.[7]

У 1947 році він отримав ступінь бакалавра та почав вивчати філологію та літературу в Національному університеті Асунсьйона. У цей період він виділяється як студентський лідер, що вартувало йому нових ув'язнень. Відтак, завершити навчання у виші він спромігся лише 1957 року.[7] У 1962 році він отримав стипендію для навчання в Університеті Поля Валері-Монпельє III, і, відповідно, переїхав до Франції.

Через 2 роки, вже у Франції, виходить друком перша книга Р. Б. Саг'єра Biografía de ausente («Біографія відсутнього»).[8]

На чужині він працює асистентом і лектором іспанської мови в Паризькому університеті, а згодом професором латиноамериканської літератури та мови гуарані в Університеті Вінсенна. Також був задіяний у роботі Національного центру наукових досліджень у Парижі.[9]

За публікацію Ojo por Diente («Око за зуб», 1971) Саг'єр отримав кубинську премію Casa de las Américas.[10] Через цю нагороду наступного року (1972), під час одного зі своїх численних візитів до Парагваю, його заарештовують і утримують протягом півтора місяця в сумновідомому слідчому департаменті, осередку репресій режиму Альфредо Стресснера, звинувачуючи у сприянні «диверсійним потрясінням».[9] Згодом інтелектуали з усього світу об'єдналися задля його визволення: серед них були Ж.-П. Сартр, Г. Г. Маркес, М. В. Льйоса, Ернесто Сабато, Сімона де Бовуар, Ролан Барт, Фернандо Саватер, Вісенте Алейксандре, Марта Лінч і Мануель Пуїг та багато інших.[11] Зрештою його звільняють і висилають з країни, засудивши до вигнання, яке триватиме до падіння диктатури в 1989 році.[12]

Вже потому, після повернення на батьківщину, Рубен Барейро Саг'єр працював послом Парагваю у Франції від 1994 до 2003 року. Його дочка Клаудія, громадянка Франції, була усиновлена Рубеном і його дружиною чилійкою Аною-Марією Гомес.[10]

Закінчив життя у лікарні La Costa de Asunción 25 березня 2014 року внаслідок серцевого нападу після декількох місяців занедужання.[10]

З доробку

[ред. | ред. код]

Рубен Барейро Саг'єр — автор поетичних збірок, короткої і довшої прози. В галузі літературознавства йому належать нариси про життя і творчість співвітчизника Аугусто Роа Бастоса та з літератури гуарані. Також він виступав, часто у співпраці, як упорядник літературних антологій.

Вибрана бібліографія
  • Biografía de ausente, 1964, поезія.
  • Ojo por diente, 1971, повість.
  • A la víbora de la mar, 1977, поезія
  • Literatura Guaraní del Paraguay (Література гуарані Парагваю), 1980, у співпраці з Жаклін Балтран, нарис
  • Cultura y Sociedad en América Latina (Культура і суспільство в Латинській Америці)
  • Antología de la novela hispano-americana (Антологія іспано-американського роману), у співпраці з Олівером де Леоном
  • Estancias, errancias, querencias, 1985, поезія
  • El séptimo pétalo del viento, 1984, оповідання
  • Las dictaduras en América Latina (Диктатури в Латинській Америці), автор вступу і підписів до фото
  • Augusto Roa Bastos: semana de autor, 1986, нарис
  • Augusto Roa Bastos, caída y resurrecciones de un pueblo, 1989, нарис
  • Antología de la poesía paraguaya del siglo XX (Антологія парагвайської поезії 20-го століття), 1990, антологія у співпраці з Карлосом Вільягра Марсалом
  • Antología de la novela latino-americana (Антологія латиноамериканського роману), у співпраці з Олівером де Леоном
  • Tentaciónde la utopía - La República de los Jesuitas en el Paraguay (Спокуса утопії - Республіка єзуїтів у Парагваї), у співпраці з Жаном-Полем Дюв'єльсом
  • De la literature guaraní a la Literature paraguaya: Un proceso colonial (Від літератури гуарані до літератури Парагваю: колоніальний процес), докторська дисертація з літератури, з дуже почесною відзнакою
  • La América hispánica en el siglo XX (Іспанська Америка в 20 столітті)
  • De cómo el tío Emilio ganó la vida perdurable (Як дядько Еміліо здобув виважене життя), монологи.
  • Antología de la poesía guaraní y en guaraní del Paraguay (Антологія поезії гуарані та на гуарані Парагваю), у співпраці з Карлосом Вільягра Марсалом

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • 1950: 1-а премія – конкурс на краще оповідання – Журнал Panorama. Асунсьйон.
  • 1954: 1-а премія – конкурс на краще оповідання – Журнал Panorama. Асунсьйон.
  • 1952: 1-а премія – конкурс Ateneo Paraguayo, Асунсьйон
  • 1970: Спеціальна відзнака - Латиноамериканський поетичний конкурс - Журнал Imagen. Каракас.
  • 1971: Премія Casa de las Américas за книгу оповідань Ojo por diente

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ Віртуальна бібліотека імені Мігеля де Сервантеса — 1999.
  3. ↑ Персей — 2005.
  4. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  5. ↑ https://www.theses.fr/1991MON30028
  6. ↑ Falleció el escritor Rubén Bareiro Saguier. Última Hora. 25 de marzo de 2014. Процитовано 26 de marzo de 2014.
  7. ↑ а б CAMINO DE ANDAR - POESÍA ÉDITA. Edición ajustada por el autor: RUBÉN BAREIRO SAGUIER- Estudio Crítico de MARIO BENEDETTI. Mensaje de ANDRÉ GLUCKSMANN. Editorial Servilibro, Asunción-Paraguay 2008 (206 páginas).
  8. ↑ https://web.archive.org/web/20140604210642/http://www.mec.gov.py/cms/recursos/4750-ruben-bareiro-saguier
  9. ↑ а б http://www.mcnbiografias.com/app-bio/do/show?key=bareiro-saguier-ruben
  10. ↑ а б в http://www.abc.com.py/nacionales/murio-ruben-bareiro-saguier-1228442.html
  11. ↑ HISTORIA DE LA LITERATURA PARAGUAYA. Por HUGO RODRÍGUEZ – ALCALÁ. Universidad de California, RIVERSIDE - Colección Studium-63 - México 1970 © HUGO RODRÍGUEZ – ALCALÁ / DIRMA PARDO CARUGATTI. Editorial El Lector, Diseño de tapa: Ca´avo-Goiriz. Asunción – Paraguay. 1999 (434 páginas)
  12. ↑ http://www.portalguarani.com/330_ruben_bareiro_saguier.html