Рюї Блаз (фільм)

Рюї Блаз
фр. Ruy Blas
Оригінальний французький постер до фільму
Жанрісторична драма
РежисерП'єр Бійон
Продюсери
  • Жорж Легран
  • Ніно Мартегані
  • Андре Польве
СценаристЖан Кокто[1] і Віктор Гюго[2]
На основіп'єси «Рюї Блаз» Віктора Гюго
У головних
ролях
жан Маре
Даніель Дар'є
Марсель Ерран
ОператорМішель Кельбер
КомпозиторЖорж Орік
ХудожникЖорж Вакевич
Кінокомпанія
  • • Films André Paulvé
  • • Productions Georges Legrand
  • • Martegani Produzione
Дистриб'юторDisCina (Франція)
Тривалість93 хв.
Мовафранцузька
КраїнаФранція Франція
Рік1948
Дата виходуФранція : 18 лютого 1948
СРСР : 1952
Касові збори2 453 187 (глядачів у Франції)[3]
20 300 000 (глядачів у СРСР)[4]
IMDbID 0039792
РейтингIMDb: 6.7/10 stars

«Рюї Блаз» (фр. Ruy Blas, у радянському прокаті — «Небезпечна схожість» (рос. Опасное сходство)) — французько-італійський історичний фільм-драма 1948 року, поставлений режисером П'єром Бійоном за сценарієм Жана Кокто, створеним на основі однойменної п'єси Віктора Гюго 1838 року.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Дія фільму відбувається в Іспанії, в XVII столітті, за часів правління короля Карла II, при королівському дворі в Мадриді та його околицях. Дон Саллюсте де Базан замишляє помститися за те, що королева Іспанії зневажає його й відправила у вигнання. Один із його слуг, Рюї Блаз — молодий чоловік, що нещодавно закінчив університет, як дві краплі води схожий на його кузена — благородного, але легковажного дона Сезара де Базана, що ховається у розбійників за несплату боргів. Дон Саллюстій вводить слугу Рюї Блаза під виглядом свого кузена у вище товариство та наказує йому добитися кохання королеви. Рюї Блаз, давно і безнадійно закоханий у королеву, погоджується.

У ролях

[ред. | ред. код]
Жан Маре Рюї Блаз / дон Сезар де Базан, граф де Гарофа
Даніель Дар'є  донья Марія Нейбурзька, королева Іспанії
Марсель Ерран  дон Саллюсте де Базан, маркіз де Фінлас, міністр поліції, кузен дона Сезара
Габріель Дорзіа  герцогиня Альбукерська, обер-фрейліна двору
Александр Ріньйо  Гулатромба
• Йоне Салінас  Казільда, придворна дама королеви
• Джованні Грассо  дон Гаспар Гурітан, мажордом королеви
• Жиль Кеан  герцог Альба
• Поль Аміо  маркіз де Санта-Круз, наближений дона Саллюсте
• Шарль Лемонтьє  граф де Кампореаль, міністр
• П'єр Маньє  маркіз де Приєго, міністр
• Жак Берліоз  міністр
• Арман Люрвіль архієпископ

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Список нагород та номінацій[5]
Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат
Премія «Бамбі» 1950 Найкращий актор Жан Маре 2-е місце

Факти про фільм

[ред. | ред. код]

У передмові до опублікованого в 1947 році у видавництві «Paul Morihien» сценарію фільму Жан Кокто пише: «При найближчому розгляді п'єса виявляється неправдоподібна. Робота над фільмом вимагає міцної техніки виконання. Це було непросто. Крім того, театр не дозволяє Гюго вдатися до зовнішньої схожості Рюї Блаза і Дона Сезара. У кіно ж, навпаки, на цій схожості будується увесь фільм. Один і той же артист гратиме обидві ролі. Це послужить приводом для створення трагікомічного непорозуміння, що повністю відповідає стилю твору»[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://www.notrecinema.net/communaute/v1_detail_film.php3?lefilm=22297
  2. ČSFD — 2001.
  3. Ruy Blas (1948) на сайті JPBox-Office
  4. Премьеры: Рюи Блас: Опасное сходство на сайті КиноПоисr (рос.)
  5. Нагороди та номінації фільму Рюї Блаз на сайті IMDb (англ.)
  6. Жак Лурселль, 2009.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Лурселль, Жак. Ruy Blas / Рюи Блаз // Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 809—810. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]