Різдвяний хліб
 | |
| Альтернативні назви | Крачун |
|---|---|
| Походження |  Європа |
| Необхідні компоненти | борошно пшеничне |
| |
Різдвя́ний хліб (крачун) — величезний білий хліб, символ сімейного багатства, який готують напередодні свята з великою урочистістю і обрядовістю.
Різдвяний хліб у формі короваю характерний для південних слов'ян і в Карпатах. У східних і західних слов'ян більш поширені пироги, печива, коржики, булки.[1] У всіх слов'ян Різдвяний хліб знаходився на столі протягом усіх святок або до Нового року (свята Василя) на білій скатертині на покуті. Поляки вірили, що в різдвяну ніч сам «пан Ісус» відламує для себе шматочок святкового хліба, але вранці цього не видно, так як хліб «доростає» до цілого.[2]
У Галичині крачун їдять з появою зірки, господарі і робочі разом за одним столом, а після закінчення вечері господар робить у вікно пістолетний постріл. За Крачун господар веде з домовиками переговори, в яких висловлюється побажання гарного врожаю.
Чесніца (від čęst- «щастя, доля») — різдвяний хліб і центральна страва святкового столу сербів.[2] З цього хліба починається різдвяний обід. Святковий хліб прикрашають різними фігурками і візерунками з тіста, а також зеленими гілками. Чесніца є символом родючості і процвітання. Для приготування чесніци борошно беруть з першого або з останнього снопа жнив, воду для замісу раніше приносили з джерела або колодязя до сходу сонця. При цьому, підходячи до джерела, вітали його і кидали в воду дрібні монети або зерна. При приготуванні святкового хліба, в тісто кладуть монетку або насіння (жито, боби, горіхи), а під час трапези дивляться, кому дістанеться шматочок такої чесніци - того, за народними повір'ями, чекає щастя в наступаючому році.
У болгар аналогічний хліб для ворожінь називається кравать, у македонців і болгар - погача, пита, у греків - βασιλόπιτα. На півночі Греції на ритуальному хлібі хлібороби зображують плуг з биками, скотарі - овець. Цим хлібом господарі діляться з домашньою худобою. [Джерело не вказано 2001 День]
У Німеччині на Різдво випікають різні види хлібів. Дрезденський кекс «Штоллен» Stollen, Christstollen символізує запеленутого немовляти Христа і готують з важкого дріжджового тіста задовго до свят, щоб кекс встиг просочитися і стати ідеально смачним. Німецький різдвяний хліб (нім. Advent brot — «Хліб Адвента», «Фруктовий хліб») на відміну від Дрезденського кексу, не солодкий, і подають його з солоним вершковим маслом.
В Англії готують різдвяний пудинг. Вперше він згадується в XVII столітті. Тоді пудинг готували в мідних котлах за кілька тижнів до Різдва всією сім'єю, і кожен член сім'ї загадував бажання.
В Італії найпопулярніша різдвяна випічка — кекс Панетоне та Пандоро. Вважається, що традиція готувати панетоне на Різдво виникла в XIII столітті[3] .
- Чесніца
- Погача
- Коровай
- Великодній хліб
- ↑ Плотникова, 2012, с. 427.
- ↑ а б Плотникова, 2012, с. 428.
- ↑ География рождественской выпечки: от штоллена до бубликов
- Богатырёв П. Г. Вопросы теории народного искусства. — М. : Искусство, 1971. — 511 с.
- Хлеб рождественский / Плотникова А. А. // Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / под общ. ред. Н. И. Толстого; Институт славяноведения РАН. — М. : Межд. отношения, 2012. — Т. 5: С (Сказка) — Я (Ящерица). — С. 427–431. — ISBN 978-5-7133-1380-7.
